с 5 и В1 5.Примерная доля водных живых организмов в биомассе Земли: А - 5% В - 30% Б - 10% Г - 90% 1. Заполните таблицу, выбрав из перечня два фактора, определяющих верхнюю и нижнюю границы биосферы. Верхняя граница в атмосфере Нижняя граница в литосфере А - недостаток кислорода
Б - высокая температура горных пород
В - недостаток углекислого газа Г - низкая температура горных пород
Раціональне харчування — достатнє в кількісному й повноцінне в якісному відношенні харчування; фізіологічно повноцінне харчування здорових людей із врахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших факторів.
Поняття раціонального харчування
Раціональне харчування сприяє збереженню здоров'я, опірності шкідливим факторам навколишнього середовища, високій фізичній й розумовій працездатності, а також активному довголіттю. Вимоги до раціонального харчування складаються із вимог до:
1.харчового раціону;
2.режиму харчування;
3.умов прийому їжі;
4. якості їжі.
Вимоги до харчового раціону
енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати організму;
належний хімічний склад — оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин;
добра засвоюваність їжі, яка залежить від її складу приготування;
високі органолептичні властивості їжі ;
різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів i різних прийомів їх кулінарної обробки;
здатність їжі створювати відчуття насичення;
санітарно-епідемічна безпечність.
Дотримуйтесь правила 25-50-25 для визначення кількості калорій на кожен прийом їжі: 25 % калорій повинні припадати на сніданок, 50 % — на обід, 25 % — на вечерю. Це до утримувати нормальну вагу тіла.
Займайтесь аеробними фізичними вправами в кінці дня, якраз перед вечерею. На протязі 2 годин після напруженого фізичного навантаження гається втрата апетиту i тому ті, хто напружено працюють в другій половині дня, їдять менше.
Незалежно від часу доби фізичні вправи в поєднанні з раціональним харчуванням пришвидшують втрату жиру при мінімальному зниженні ваги м'язевої тканини, в той час як лімітоване вживання калорій може привести до її зменшення.
Культивуйте в собі здоровий страх перед повнотою. Надлишкова вага пов'язана із небезпекою такої хвороби, як рак. Жирові депо є місцем збереження отруйних речовин.
Не виснажуйте організм малою кількістю калорій. Перш за все це стосується людей, які самі себе обмежують в калоріях, намагаючись схуднути. Іноді це дає негативні наслідки. Якщо ви вирішили займатися крім того фізичними навантаженнями, то кількість їжі повинна бути збільшена.
Користуйтесь формулою для розрахунку вашої ідеальної ваги. Занадто низький вміст жиру в організмі може викликати певні аномалії i порушення. Жінки, у яких вміст жиру не досягає 15 % нерідко страждають порушенням менструального циклу i ненормальним розвитком вагітності.
Користуйтесь формулою для визначення числа калорій, необхідних для підтримки ідеальної ваги. Перш за все необхідно, щоб кількість калорій, які ми щоденно вживаємо, була збалансована.
Добова потреба в енергії залежить від добових енергетичних затрат, які ідуть на основний обмін, засвоєння їжі i фізичну діяльність.
Енерговитрати i енергетичну цінність їжі вираховують в кілокалоріях.
Основний обмін — це енерговитрати організму в стані повного спокою, які забезпечують функції всіх органів i систем, підтримують температуру тіла. Для молодих чоловіків середньої маси тіла (70 кг) основний обмін становить — 1600 ккал, у жінок — 1400 ккал. Близько 200 ккал складають енерговитрати на засвоєння їжі, головним чином білків i в значно меншій мірі — вуглеводів i жирів.
Витрати енергії на фізичну діяльність залежать від характеру виробництва i домашньої роботи, від особливостей відпочинку.
За енерготратами люди поділяються на 5 груп . Якщо у вас є надлишкова вага, негайно переходьте на індивідуальний план харчування, а саме:
Особливо дотримуйтесь правила 50:20:30.
Зменшуйте вживання калорій i збільшуйте їх витрати (0,5 кг зайвого жиру еквівалентні 3500 ккал).
Щоб втратити 1 кг (7000 ккал) в тиждень, потрібно щоденно відмовлятися від 1000 ккал. А для того, щоб втратити переважно жирову тканину, а не м'язеву, слід збільшувати фізичну активність.
Їсти менше жирної їжі, різко обмежити споживання смаженого м'яса, масла, ковбаси, сосисок, сметани, сиру, майонезу.
Віддавайте перевагу м'ясу птиці, риби. Вживайте менше яловичини, свинини, баранини.
Щоденно вживайте від 6 до 8 склянок води, фруктових соків.
Їсти треба повільно, добре пережовуючи, витрачаючи на кожен прийом їжі не менше 20 хв. (саме через 20 хв. приходить почуття ситості). Процес розжовування знижує стрес i напруження.
Намагайтесь харчуватися розумно. Пам'ятайте, що почуття голоду виникає двічі. Спочатку його викликають нервові імпульси з порожнього шлунку, після переходу останніх порцій харчової кашиці в дванадцятипалу кишку. Якщо людина прийняла їжу, то в цьому випадку почуття ситості виникає відразу після наповнення шлунку певною кількістю їжі. Якщо ж людина подавлює перший сигнал голоду, то це відчуття проходить, людина не звертає уваги на цей сигнал.
Обычно жвачка начинается через 30--70 мин после еды и протекает в определенном для каждого вида животных ритме. Продолжительность пребывания каждой порции жвачки во рту -- около одной минуты. Поступление следующей порции в рот происходит через 3 --10 сек. Продолжительность периода жвачки равна 45 -- 50 мин, после чего наступает период покоя, длящийся у различных животных разное время, вслед за которым вновь наступает период жвачки. В течение дня корова пережевывает таким образом около 60 кг содержимого рубца. Жвачные животные не утруждают себя тщательным пережевыванием во рту принятого корма. Корм пережевывают лишь слегка. Основную обработку корм проходит в рубце, где он находится до тех пор, пока не достигнет мелкой консистенции. Этому периодически повторяющаяся жвачка после отрыжки корма в ротовую полость. После тщательного повторного разжевывания кормовой ком заглатывается повторно и поступает в рубец. В рубце корм смешивается со всей массой рубцового содержимого. Перемешивание пищи и продвижение ее, от преддверия рубца к сычугу, происходит благодаря мощным сокращениям мышц преджелудков. В рубце у жвачных корм задерживается на длительное время, где происходят сложные процессы его разложения. Сначала расщепляется клетчатка, в чем огромную роль принимают населяющие преджелудки микроорганизмы в виде простейших инфузорий и бактерий. Видовой состав микроорганизмов зависит от состава корма рациона, поэтому для жвачных важное значение имеет постепенный переход от одного вида корма к другому. Именно с наличием этих микроорганизмов связана переваривания клетчатки и использование ее как источник энергии. Кроме того, клетчатка нормальной моторике преджелудков, обеспечивающей перемещение кормовых масс по желудочно-кишечному тракту. Здесь же, в рубце жвачных, проходят бродильные процессы пищевых масс, направленные на расщепление и усвоение крахмала и Сахаров. В рубце почти полностью (на 60-80%) происходит расщепление белка и выработка из небелковых азотистых соединений микробиального белка, которого из 1 кг переваримого органического вещества образуется примерно 135 г.Для крупного рогатого скота наиболее желательны корма с хорошо переваримым протеином, но вместе с тем имеющими пониженную растворимость в рубце. Чем больше грубого корма превращается в бактериальный протеин, тем выше его ценность для животного. Сетка в составе преджелудков для организма жвачных необходима как сортировочный орган. Она создает условия дальнейшего прохождения в книжку только достаточно измельченной, разжиженной массы. Книжка является добавочным фильтром и измельчителем задержанных крупных частиц корма. В ней же происходит и активное всасывание воды. Процессы пищеварения у жвачных животных изменяются в зависимости от количества и соотношения отдельных групп кормов. Начиная с четвертого отдела желудочно-кишечного тракта, процесс пищеварения коровы становится похожим на процесс пищеварения других животных. Из-за наличия в сычуге кислой среды, вся бактериальная активность здесь полностью прекращается. Из стенок сычуга в значительном количестве выделяется соляная кислота, ферменты пепсин и реннин. Только после того, как уровень кислотности станет достаточно большим (рН=2), привратник открывается и позволяет содержимому, которое теперь называют химусом, поступать в двенадцатиперстную кишку. Выделения из поджелудочной железы, печени и желез, расположенных на стенках двенадцатиперстной кишки, перемешиваются с химусом. Эти выделения содержат ферменты, которые гидролизуют протеин (протеаза), крахмал (амилаза) и жир (липаза). Белок здесь распадается до пептидов и аминокислот. В отличие от ферментации в рубце, аминокислоты в тонкой кишке не преобразовываются в аммиак. Крахмал и другие неволокнистые углеводы гидролизуются в простые сахара, такие как глюкоза, фруктоза и пр. Жиры также подвергаются гидролизу. В результате гидролиза жиров образуется глицерин, который является сахаром, а также 3 жирных кислоты, которые представляют собой длинную цепь атомов углерода, на конце которой находится кислотная группа. Всасывание веществ, образовавшихся в тонкой кишке, происходит в основном во второй ее половине. Аминокислоты и мелкие пептиды (продукты белкового распада), сахара (продукты углеводного распада) всасываются стенками тонкой кишки, а затем поступают в кровь. Всасывание длинных цепей жирных кислот является более сложным процессом и требует наличия желчных солей. Толстая кишка не выделяет переваривающих ферментов, однако в ней происходят процессы всасывания, особенно воды. Рационы, в которых содержатся почти одни грубые корма (сено, солома), богаты клетчаткой, но бедны легкопереваримыми углеводами, что обедняет питание населяющих преджелудки микроорганизмов. Их активность в рубце снижается, снижается и переваримость клетчатки, организм животного недополучает питательные вещества -- продуктивность падает..
Раціональне харчування — достатнє в кількісному й повноцінне в якісному відношенні харчування; фізіологічно повноцінне харчування здорових людей із врахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших факторів.
Поняття раціонального харчування
Раціональне харчування сприяє збереженню здоров'я, опірності шкідливим факторам навколишнього середовища, високій фізичній й розумовій працездатності, а також активному довголіттю. Вимоги до раціонального харчування складаються із вимог до:
1.харчового раціону;
2.режиму харчування;
3.умов прийому їжі;
4. якості їжі.
Вимоги до харчового раціону
енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати організму;
належний хімічний склад — оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин;
добра засвоюваність їжі, яка залежить від її складу приготування;
високі органолептичні властивості їжі ;
різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів i різних прийомів їх кулінарної обробки;
здатність їжі створювати відчуття насичення;
санітарно-епідемічна безпечність.
Дотримуйтесь правила 25-50-25 для визначення кількості калорій на кожен прийом їжі: 25 % калорій повинні припадати на сніданок, 50 % — на обід, 25 % — на вечерю. Це до утримувати нормальну вагу тіла.
Займайтесь аеробними фізичними вправами в кінці дня, якраз перед вечерею. На протязі 2 годин після напруженого фізичного навантаження гається втрата апетиту i тому ті, хто напружено працюють в другій половині дня, їдять менше.
Незалежно від часу доби фізичні вправи в поєднанні з раціональним харчуванням пришвидшують втрату жиру при мінімальному зниженні ваги м'язевої тканини, в той час як лімітоване вживання калорій може привести до її зменшення.
Культивуйте в собі здоровий страх перед повнотою. Надлишкова вага пов'язана із небезпекою такої хвороби, як рак. Жирові депо є місцем збереження отруйних речовин.
Не виснажуйте організм малою кількістю калорій. Перш за все це стосується людей, які самі себе обмежують в калоріях, намагаючись схуднути. Іноді це дає негативні наслідки. Якщо ви вирішили займатися крім того фізичними навантаженнями, то кількість їжі повинна бути збільшена.
Користуйтесь формулою для розрахунку вашої ідеальної ваги. Занадто низький вміст жиру в організмі може викликати певні аномалії i порушення. Жінки, у яких вміст жиру не досягає 15 % нерідко страждають порушенням менструального циклу i ненормальним розвитком вагітності.
Користуйтесь формулою для визначення числа калорій, необхідних для підтримки ідеальної ваги. Перш за все необхідно, щоб кількість калорій, які ми щоденно вживаємо, була збалансована.
Добова потреба в енергії залежить від добових енергетичних затрат, які ідуть на основний обмін, засвоєння їжі i фізичну діяльність.
Енерговитрати i енергетичну цінність їжі вираховують в кілокалоріях.
Основний обмін — це енерговитрати організму в стані повного спокою, які забезпечують функції всіх органів i систем, підтримують температуру тіла. Для молодих чоловіків середньої маси тіла (70 кг) основний обмін становить — 1600 ккал, у жінок — 1400 ккал. Близько 200 ккал складають енерговитрати на засвоєння їжі, головним чином білків i в значно меншій мірі — вуглеводів i жирів.
Витрати енергії на фізичну діяльність залежать від характеру виробництва i домашньої роботи, від особливостей відпочинку.
За енерготратами люди поділяються на 5 груп . Якщо у вас є надлишкова вага, негайно переходьте на індивідуальний план харчування, а саме:
Особливо дотримуйтесь правила 50:20:30.
Зменшуйте вживання калорій i збільшуйте їх витрати (0,5 кг зайвого жиру еквівалентні 3500 ккал).
Щоб втратити 1 кг (7000 ккал) в тиждень, потрібно щоденно відмовлятися від 1000 ккал. А для того, щоб втратити переважно жирову тканину, а не м'язеву, слід збільшувати фізичну активність.
Їсти менше жирної їжі, різко обмежити споживання смаженого м'яса, масла, ковбаси, сосисок, сметани, сиру, майонезу.
Вживайте менше цукру (варення, тортів, печива).
Їсти більше низькокалорійних продуктів, об'ємних (сирі овочі, фрукти, хліб грубого соки).
Віддавайте перевагу м'ясу птиці, риби. Вживайте менше яловичини, свинини, баранини.
Щоденно вживайте від 6 до 8 склянок води, фруктових соків.
Їсти треба повільно, добре пережовуючи, витрачаючи на кожен прийом їжі не менше 20 хв. (саме через 20 хв. приходить почуття ситості). Процес розжовування знижує стрес i напруження.
Намагайтесь харчуватися розумно. Пам'ятайте, що почуття голоду виникає двічі. Спочатку його викликають нервові імпульси з порожнього шлунку, після переходу останніх порцій харчової кашиці в дванадцятипалу кишку. Якщо людина прийняла їжу, то в цьому випадку почуття ситості виникає відразу після наповнення шлунку певною кількістю їжі. Якщо ж людина подавлює перший сигнал голоду, то це відчуття проходить, людина не звертає уваги на цей сигнал.
Обычно жвачка начинается через 30--70 мин после еды и протекает в определенном для каждого вида животных ритме. Продолжительность пребывания каждой порции жвачки во рту -- около одной минуты. Поступление следующей порции в рот происходит через 3 --10 сек. Продолжительность периода жвачки равна 45 -- 50 мин, после чего наступает период покоя, длящийся у различных животных разное время, вслед за которым вновь наступает период жвачки. В течение дня корова пережевывает таким образом около 60 кг содержимого рубца. Жвачные животные не утруждают себя тщательным пережевыванием во рту принятого корма. Корм пережевывают лишь слегка. Основную обработку корм проходит в рубце, где он находится до тех пор, пока не достигнет мелкой консистенции. Этому периодически повторяющаяся жвачка после отрыжки корма в ротовую полость. После тщательного повторного разжевывания кормовой ком заглатывается повторно и поступает в рубец. В рубце корм смешивается со всей массой рубцового содержимого. Перемешивание пищи и продвижение ее, от преддверия рубца к сычугу, происходит благодаря мощным сокращениям мышц преджелудков. В рубце у жвачных корм задерживается на длительное время, где происходят сложные процессы его разложения. Сначала расщепляется клетчатка, в чем огромную роль принимают населяющие преджелудки микроорганизмы в виде простейших инфузорий и бактерий. Видовой состав микроорганизмов зависит от состава корма рациона, поэтому для жвачных важное значение имеет постепенный переход от одного вида корма к другому. Именно с наличием этих микроорганизмов связана переваривания клетчатки и использование ее как источник энергии. Кроме того, клетчатка нормальной моторике преджелудков, обеспечивающей перемещение кормовых масс по желудочно-кишечному тракту. Здесь же, в рубце жвачных, проходят бродильные процессы пищевых масс, направленные на расщепление и усвоение крахмала и Сахаров. В рубце почти полностью (на 60-80%) происходит расщепление белка и выработка из небелковых азотистых соединений микробиального белка, которого из 1 кг переваримого органического вещества образуется примерно 135 г.Для крупного рогатого скота наиболее желательны корма с хорошо переваримым протеином, но вместе с тем имеющими пониженную растворимость в рубце. Чем больше грубого корма превращается в бактериальный протеин, тем выше его ценность для животного. Сетка в составе преджелудков для организма жвачных необходима как сортировочный орган. Она создает условия дальнейшего прохождения в книжку только достаточно измельченной, разжиженной массы. Книжка является добавочным фильтром и измельчителем задержанных крупных частиц корма. В ней же происходит и активное всасывание воды. Процессы пищеварения у жвачных животных изменяются в зависимости от количества и соотношения отдельных групп кормов. Начиная с четвертого отдела желудочно-кишечного тракта, процесс пищеварения коровы становится похожим на процесс пищеварения других животных. Из-за наличия в сычуге кислой среды, вся бактериальная активность здесь полностью прекращается. Из стенок сычуга в значительном количестве выделяется соляная кислота, ферменты пепсин и реннин. Только после того, как уровень кислотности станет достаточно большим (рН=2), привратник открывается и позволяет содержимому, которое теперь называют химусом, поступать в двенадцатиперстную кишку. Выделения из поджелудочной железы, печени и желез, расположенных на стенках двенадцатиперстной кишки, перемешиваются с химусом. Эти выделения содержат ферменты, которые гидролизуют протеин (протеаза), крахмал (амилаза) и жир (липаза). Белок здесь распадается до пептидов и аминокислот. В отличие от ферментации в рубце, аминокислоты в тонкой кишке не преобразовываются в аммиак. Крахмал и другие неволокнистые углеводы гидролизуются в простые сахара, такие как глюкоза, фруктоза и пр. Жиры также подвергаются гидролизу. В результате гидролиза жиров образуется глицерин, который является сахаром, а также 3 жирных кислоты, которые представляют собой длинную цепь атомов углерода, на конце которой находится кислотная группа. Всасывание веществ, образовавшихся в тонкой кишке, происходит в основном во второй ее половине. Аминокислоты и мелкие пептиды (продукты белкового распада), сахара (продукты углеводного распада) всасываются стенками тонкой кишки, а затем поступают в кровь. Всасывание длинных цепей жирных кислот является более сложным процессом и требует наличия желчных солей. Толстая кишка не выделяет переваривающих ферментов, однако в ней происходят процессы всасывания, особенно воды. Рационы, в которых содержатся почти одни грубые корма (сено, солома), богаты клетчаткой, но бедны легкопереваримыми углеводами, что обедняет питание населяющих преджелудки микроорганизмов. Их активность в рубце снижается, снижается и переваримость клетчатки, организм животного недополучает питательные вещества -- продуктивность падает..