Самостоятельная программированная работа по теме Моллюски 1. Найдите три ошибки в приведённом тексте «Моллюски». Укажите номера предложений, в которых сделаны ошибки, исправьте их. Дайте правильную формулировку.
(1)Моллюски – группа беспозвоночных животных. (2)Моллюски имеют складку кожи – мантию. (3)Мягкое тело моллюсков у большинства представителей заключено в раковину. (4)Водные моллюски дышат только с жабр. (5)Наземные моллюски дышат всей поверхностью тела. (6)Среди моллюсков различают растительноядных, хищников, фильтраторов, паразитов. (7)Прудовики скоблят листья и стебли водных растений, беззубки и кальмары фильтруют воду, задерживая органические частицы, поступившие в мантийную полость с током воды.
2. Найдите ошибки в приведённом тексте. Укажите номера предложений, в которых сделаны ошибки, исправьте их.
1. Кольчатые черви — это наиболее высокоорганизованные животные среди других типов червей.
2. Кольчатые черви имеют незамкнутую кровеносную систему.
3. Тело кольчатых червей состоит из одинаковых члеников.
4. Полость тела у кольчатых червей отсутствует.
5. Нервная система кольчатых червей представлена окологлоточным нервным кольцом и спинной нервной цепочкой.
3. Заполнить таблицу по параграфам 17, 19.
Признаки Кольчатые черви Моллюски
1. Местообитание
2. Покровы тела
3. Отделы тела
4. Полость тела
5. Симметрия тела
6. Органы пищеварительной системы
7. Дыхательная система
8. Кровеносная система
9. Нервная система (строение, тип нервной системы)
Когда-то давным-давно на земле был Ледниковый период. Холод стоял такой, что все животные прятались по своим норам и забывали о том, что друг с другом они враги - жались друг к другу, чтобы согреться. Больше всего страдал первобытный человек. Хотя на нем и была шерсть, но она составляла очень маленькую долю всей поверхности тела. Они зажигали в своих пещерах костры и сидели вокруг них. Рядом бегали недавно прирученные животные. Кошка залезла на одного человека. Он, чтобы преодолеть скуку стал смотреть на нее. По пещере гулял ледяной ветер. Вдруг человек заметил, что шерсть кошки поднялась, "Встала дыбом". Он удивился. Потом это произошло снова. Человек посмотрел на себя и заметил то же самое! Шерсть на его теле поднималась! По наблюдениям человека после затишья ветра, у всех животных так делается при сильном холоде.
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.
Больше всего страдал первобытный человек. Хотя на нем и была шерсть, но она составляла очень маленькую долю всей поверхности тела. Они зажигали в своих пещерах костры и сидели вокруг них. Рядом бегали недавно прирученные животные.
Кошка залезла на одного человека.
Он, чтобы преодолеть скуку стал смотреть на нее. По пещере гулял ледяной ветер.
Вдруг человек заметил, что шерсть кошки поднялась, "Встала дыбом". Он удивился. Потом это произошло снова.
Человек посмотрел на себя и заметил то же самое! Шерсть на его теле поднималась!
По наблюдениям человека после затишья ветра, у всех животных так делается при сильном холоде.
Відповідь:
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.