Сформулюйте підсумки, вставивши пропущені слова у текст. ( )
Ми порівнювали будову мохів, папоротей і покритонасінних на прикладі таких рослин: , , .
Окрема рослина статевого покоління зозулиного льону має органи: і . До ґрунту мох прикріплюється за до . На верхівці жіночої особини виростають на довгих ніжках, укриті . У коробочках дозрівають , які беруть участь у розмноженні. Зозулин льон належить до дводомних рослин, оскільки в нього є чоловічі й особини. Зозулин льон належить до вищих спорових рослин, бо його тіло почленоване на .
Щитник чоловічий має видозмінений підземний пагін – , на якому розташовані ; молоді – равликоподібно закручені. Від кореневища відходять корені. На нижньому боці листків є – групи спорангіїв. У них дозрівають , за до яких відбувається розмноження папороті. Особина статевого покоління щитника чоловічого представлена серцеподібним , на якому розміщені чоловічі і жіночі органи. Таким чином статеве покоління щитника чоловічого належить до рослин, бо чоловічі та жіночі статеві органи розміщені на одній особині.
Конвалія звичайна – трав’яниста багаторічна рослина, що має видозмінений підземний пагін . Для конвалії, як представника покритонасінних рослин характерна наявність як особливого органа статевого розмноження. У квітках містяться тичинки та маточка, у яких формуються та яйцеклітини, що забезпечують розмноження. В результаті запліднення формуються і плід. Плід конвалії називається .
В ході практичної роботи виявлено такі спільні ознаки у будові цих рослин: у мохів, папоротей і покритонасінних є із зеленими . Кореневище папороті та конвалії – це видозмінений . Крім пагонів з листками, у папоротей і покритонасінних рослин є . Мохи й папороті розмножуються за до , які розвиваються у .
Виявлено такі відмінні ознаки у будові мохів, папоротей і покритонасінних рослин: мохи не мають . До ґрунту вони кріпляться за до . Генеративні органи мохів і папоротей – антеридії та архегонії, а покритонасінних , і .
Смена природного сообщества начинается с изменения в составе растений. От растений зависит видовой состав животных, поэтому вслед за растениями меняется и их видовой состав.
Смена разных природных сообществ может проходить с разной скоростью.
Выделяют внутренние и внешние причины смены сообществ. Внешние причины возникают за пределами сообщества, не зависят от него. Внутренние связаны с процессами, происходящими в самом биогеоценозе.
Внешними причинами могут быть изменение климата, рельефа, состава почвы, различные природные катаклизмы, воздействие человека. Внутренними причинами являются воздействия растений и животных на условия среды и другие организмы. Это, так называемое, средообразующее действие биогеоценоза.