Оцвітина — це сукупність листкоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою (складена з листків однакової будови) або подвійною (складена із листків двох типів).
Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими — пелюсткоподібними (тюльпан, лілія); шкірястими, плівчастими і зеленкуватими — подібними до чашолистків (кропива, лобода); можуть бути вільними або зрослими (хвилівники) між собою у трубочку. Яскраву просту оцвітину називають віночкоподібною, а неяскраву й непомітну — чашечкоподібною. Виконує функцію захисту внутрішніх частин квітки і водночас може приваблювати запилювачів.
У подвійній оцвітині зелені нижні листки називають чашолистками, вони утворюють чашечку (виконує захисну функцію) , яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюстками, вони утворюють віночок (приваблює запилювачів).
Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка гола (інжир, верба).
9) Целенаправленно созданное человеком сообщество называют:
а) биоценозом б) биогеоценозом
в) агроценозом г) биосферой
20) Залежи нефти, каменного угля, торфа образовались в процессе круговорота:
а) кислорода б) углерода
в) азота г) водорода
Бактерии, расщепляющие мочевину до ионов аммония и углекислого газа, принимают участие в круговороте
а) кислорода и водорода
б) азота и углерода
в) фосфора и серы
г) кислорода и углерода
Солнечная энергия улавливается
а) продуцентами
б) консументами первого порядка
в) консументами второго порядка
г) редуцентами
23) Усилению парникового эффекта, по мнению ученых, в наибольшей степени а) углекислый газ б) двуокись азота
в) пропан г) озон
24) Озон, который образует озоновый экран, формируется в:
а) гидросфере
б) атмосфере
в) в земной коре
г) в мантии Земли
В основе круговорота веществ лежат такие процессы, как
а) расселение видов б) фотосинтез и дыхание
в) мутации г) естественный отбор
Оцвітина — це сукупність листкоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою (складена з листків однакової будови) або подвійною (складена із листків двох типів).
Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими — пелюсткоподібними (тюльпан, лілія); шкірястими, плівчастими і зеленкуватими — подібними до чашолистків (кропива, лобода); можуть бути вільними або зрослими (хвилівники) між собою у трубочку. Яскраву просту оцвітину називають віночкоподібною, а неяскраву й непомітну — чашечкоподібною. Виконує функцію захисту внутрішніх частин квітки і водночас може приваблювати запилювачів.
У подвійній оцвітині зелені нижні листки називають чашолистками, вони утворюють чашечку (виконує захисну функцію) , яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюстками, вони утворюють віночок (приваблює запилювачів).
Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка гола (інжир, верба).