СИТУАЦИОННЫЕ ЗАДАЧИ Задача № 1.
В отделении находится больной – мужчина 45 лет. Прооперирован по поводу рака желудка. Проведена полиативная операция образования гастростомы. Пациент обеспокоен об исходе заболевания, мало общается с пациентами в палате, не двигается и не встает с постели.
При осмотре: кожные покровы бледные, дряблые, снижение массы тела, кожа вокруг стомы гиперимирована. Пульс – 58 уд./мин., ЧДД – 16 в мин., АД – 100/60 мм рт. ст.
Задание:
1. Выявить нарушенные потребности
2. Настоящие проблемы
3. Приоритетные проблемы
4. Потенциальные проблемы
Задача № 2.
В отделении находится пациент 30 лет, которому вследствие дорожно-транспортного происшествия была наложена трахеостома. Пациента беспокоит затрудненное дыхание, он плачет, не хочет ни с кем разговаривать, головная боль, чувство жара.
Объективно: одышка, акроцианоз, кожные покровы гиперимированы, пенистые выделения из трахеотомической трубки. Пульс – 100 уд./мин., удовлетворительного наполнения и напряжения, ЧДД – 25 в мин., АД – 130/80 мм рт. ст., температура тела 38.5о С
Задание:
1. Выявить нарушенные потребности
2. Настоящие проблемы
3. Приоритетные проблемы
4. Потенциальные проблемы
Задача № 3.
Мужчине 65 лет сделана полиативная операция образования цистостомы. Его беспокоит слабость, головная боль, озноб и дискомфорт в области стомы. Пациент нервничает и отказывается от пищи. Пациента никто не навещает.
Объективно: отмечается гиперемия, повышение температуры тела до 37.8о С, пульс 75 уд./мин., ЧДД – 19 в мин., АД – 130/80 мм рт. ст., повязка вокруг стомы влажная.
Задание:
1. Выявить нарушенные потребности
2. Настоящие проблемы
3. Приоритетные проблемы
4. Потенциальные проблемы
Задача № 4.
В хирургическом отделении пациентке 70 лет была наложена гастростома по поводу ожога пищевода уксусной кислотой. Пациентка жалуется на жгучие боли в области пищевода, эпигастрии, слабость, чувство озноба, головную боль и жажду.
При осмотре: бледность кожных покровов, снижение веса, пульс 95 уд./мин., ЧДД – 21 в мин., АД – 130/90 мм рт. ст., повышение температуры тела до 39о С.
Задание:
1. Выявить нарушенные потребности
2. Настоящие проблемы
3. Приоритетные проблемы
4. Потенциальные проблемы
Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб.
Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі.
З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо.
У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин.
2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення.
У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах.
Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується
( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо.
Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям.
Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.