Значение и разнообразие проводящих тканейПроводящие ткани являются важнейшей составной частью большинства высших растений. Они являются обязательным структурным компонентом вегетативных и репродуктивных органов споровых и семенных растений. Проводящие ткани в совокупности с клеточными стенками и межклетниками, некоторыми клетками основной паренхимы и специализированными передаточными клетками образуют проводящую систему, которая обеспечивает дальний и радиальный транспорт веществ. Благодаря особой конструкции клеток и их расположению в теле растений проводящая система выполняет многочисленные, но взаимосвязанные функции:1) передвижение воды и минеральных веществ, поглощенных корнями из почвы, а также органических веществ, образуемых в корнях, в стебель, листья, репродуктивные органы;2) передвижение продуктов фотосинтеза из зелёных частей растения в места их использования и запасания: в корни, стебли, плоды и семена;3) передвижение фитогормонов по растению, что создает определённый их баланс, который определяет темпы роста и развития вегетативных и репродуктивных органов растений;4) радиальный транспорт веществ из проводящих тканей в рядом расположенные живые клетки других тканей, например, в ассимилирующие клетки мезофилла листа и делящиеся клетки меристем. В нем могут также принимать участие паренхимные клетки сердцевинных лучей древесины и коры. Большое значение в радиальном транспорте имеют передаточные клетки с многочисленными выпячиваниями клеточной оболочки, находящиеся между проводящими и паренхимными тканями;5) проводящие ткани повышают устойчивость органов растений к деформирующим нагрузкам;6) проводящие ткани образуют непрерывную разветвленную систему, связывающую органы растений в единое целое;Возникновение проводящих тканей является результатом эволюционных структурных преобразований, связанных с выходом растений на сушу и разделением их воздушного и почвенного питания. Наиболее древние проводящие ткани – трахеиды обнаружены у ископаемых риниофитов. Наивысшего развития они достигли у современных покрытосеменных.В процессе индивидуального развития первичные проводящие ткани образуются из прокамбия в точках роста зародыша семени и почек возобновления. Вторичные проводящие ткани, характерные для двудольных покрытосеменных, порождаются камбием.В зависимости от выполняемых функций проводящие ткани подразделяются на ткани восходящего тока и ткани нисходящего тока. Основным назначением тканей восходящего тока является транспорт воды и растворенных в ней минеральных веществ от корня к выше расположенным надземным органам. Кроме того, по ним перемещаются органические вещества, образуемые в корне и стебле, например, органические кислоты, углеводы и фитогормоны. Однако термин «восходящий ток» не следует воспринимать однозначно как передвижение снизу – вверх. Ткани восходящего тока обеспечивают поток веществ по направлению от зоны всасывания к апексу побега. При этом транспортируемые вещества используются как самим корнем, так и стеблем, ветвями, листьями, репродуктивными органами, независимо от того, выше или ниже уровня корней они находятся. Например, у картофеля вода и элементы минерального питания поступают по тканям восходящего тока в столоны и клубни, образуемые в почве, а также в надземные органы.Ткани нисходящего тока обеспечивают отток продуктов фотосинтеза в растущие части растений и в запасающие органы. При этом пространственное положение фотосинтезирующих органов не имеет никакого значения. Например, у пшеницы органические вещества поступают в развивающиеся зерновки из листьев разных ярусов. Поэтому к названиям «восходящие» и «нисходящие» ткани следует относиться не более как к сложившейся традиции.Проводящие ткани восходящего токаК тканям восходящего тока относятся трахеиды и сосуды (трахеи), которые располагаются в древесинной (ксилемной) части органов растений. В этих тканях передвижение воды и растворенных в ней веществ происходит пассивно под действием корневого давления и испарением воды с поверхности растения.
Сторінки 80 - 81. ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ МОХІВ, ПАПОРОТЕЙ ТА ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН. Практична робота. Мета: виявити ознаки подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин. Обладнання й матеріали: гербарні зразки, фотографії, живі рослини мохів, папоротей та покритонасінних рослин, підручник. ХІД РОБОТИ. 1. Роздивись живі рослини, гербарні зразки, фотографії мохів, папоротей та покритонасінних рослин. 2. Порівняй з малюнками в зошиті. Підпиши представника мохів, папоротей та покритонасінних рослин тими літерами, якими їх позначено.
3. Запиши особливості будови рослин у таблицю. Особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин
Мохи Папороті Покритонасінні Органи, з яких складається тіло рослини (корінь, пагін, квітка, плід) Ризоїди, пагін (стебло і маленькі листочки) Додаткові корені, видозмінений пагін - кореневище, надземний пагін (стебло і листя) Корінь, пагін, квітка, плід Розмножується спорами чи насінням спорами спорами насінням Міцне утворення, дозрівання спор або насіння Спорангії на вершині пагона Спорангії з нижньої частини листків Зав'язь маточки
4. У підсумку вкажи риси подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин. ПІДСУМОК: Риси подібності: усіх відносять до вищих рослин, багатоклітинні, мають органи і тканини. Риси відмінності: мохи та папороті розмножуються спорами, мають спорангії, життєвий цикл включає два покоління, мохи мають ризоїди замість кореня та фотосинтезуючим є статеве покоління, у папороті фотосинтезуючим є нестатеве покоління, а покритонасінні розмножуються вегетативно і насінням, мають квітку, насіння, захищене стінкою плода, характерне подвійне запліднення.
Мета: виявити ознаки подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
Обладнання й матеріали: гербарні зразки, фотографії, живі рослини мохів, папоротей та покритонасінних рослин, підручник.
ХІД РОБОТИ.
1. Роздивись живі рослини, гербарні зразки, фотографії мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
2. Порівняй з малюнками в зошиті. Підпиши представника мохів, папоротей та покритонасінних рослин тими літерами, якими їх позначено.
3. Запиши особливості будови рослин у таблицю.
Особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин
Мохи
Папороті
Покритонасінні
Органи, з яких складається тіло рослини (корінь, пагін, квітка, плід)
Ризоїди, пагін (стебло і маленькі листочки)
Додаткові корені, видозмінений пагін - кореневище, надземний пагін (стебло і листя)
Корінь, пагін, квітка, плід
Розмножується спорами чи насінням
спорами
спорами
насінням
Міцне утворення, дозрівання спор або насіння
Спорангії на вершині пагона
Спорангії з нижньої частини листків
Зав'язь маточки
4. У підсумку вкажи риси подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
ПІДСУМОК:
Риси подібності: усіх відносять до вищих рослин, багатоклітинні, мають органи і тканини.
Риси відмінності: мохи та папороті розмножуються спорами, мають спорангії, життєвий цикл включає два покоління, мохи мають ризоїди замість кореня та фотосинтезуючим є статеве покоління, у папороті фотосинтезуючим є нестатеве покоління, а покритонасінні розмножуються вегетативно і насінням, мають квітку, насіння, захищене стінкою плода, характерне подвійне запліднення.