чоловічі статеві клітини —зазвичай дуже малі і рухливі. Сперматозоїди мають головку, шийку і хвіст. Головка майже цілком складається з ядра, вкритого тонким шаром цитоплазми. На передній частині головки є акросома,в якій містяться гідролітичні ферменти (трипсин,гіалуронідаза),які сприяють проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. До складу шийки входить цитоплазма, в якій є центріоль , мітохондрії та АТФ як джерело енергії для забезпечення руху сперматозоїда. Хвіст сперматозоїда складається з тонких волокон, вкритих цитоплазматичним циліндром; це орган руху. Яйцеклітина нерухлива,має більші розміри.Зовні вкрита трьома оболонками - жовтковою,прозорою,фолікулярною,які виконують захисну функцію.Всередині клітини міститься велика кількість поживних речовин,для майбутнього зародка.
Функції[ред. • ред. код] Слизова оболонка стінок порожнини носа виконує нюхову та дихальну функції, тому має різну будову. Дихальну функцію забезпечує більша частина слизової оболонки носа і вона вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю гландулоцитів, що виділяють слиз. В порожнину носа виділяється секрет численних слизових альвеолярно-трубчастих залоз. Слиз обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються назовні й виводяться в зовнішнє середовище. Слиз виконує ще функцію — зволожує вдихуване повітря. Під слизовою оболонкою знаходиться велика кількість кровоносних судин, тому повітря в носовій порожнині зігрівається. Власна пластинка слизової оболонки і підслизова основа дуже добре васкуляризовані і забезпечують вирівнювання температури вдихуваного повітря до температури тіла.
Анатомія [ред. • ред. код] Три носові раковини збільшують загальну поверхню порожнини носа і утворюють носові ходи (верхній, середній та нижній). У нижній носовий хід відкривається носослізний канал. У верхній — задні чарунки ґратчастої кістки і (дорзальні) пазухи клиноподібної кістки. У середній — середні і передні чарунки ґратчастої і пазухи лобної та верхньощелепної кісток.
Нюхова ділянка слизової оболонки верхньої носової раковини і відповідної їй частини перегородки та задній відділ верхньої стінки порожнини носа — це частина слизової оболонки носа, вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, до складу якого входять спеціальні сприймаючі нюхові нейросекреторні біполярні клітини.
Повітря із порожнини носа надходить крізь хоани до носової частини пельки, а потім ротової і в гортань. Повітря з носової порожнини потрапляє в глотку, а з глотки — у гортань.
Яйцеклітина нерухлива,має більші розміри.Зовні вкрита трьома оболонками - жовтковою,прозорою,фолікулярною,які виконують захисну функцію.Всередині клітини міститься велика кількість поживних речовин,для майбутнього зародка.
Слизова оболонка стінок порожнини носа виконує нюхову та дихальну функції, тому має різну будову. Дихальну функцію забезпечує більша частина слизової оболонки носа і вона вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю гландулоцитів, що виділяють слиз. В порожнину носа виділяється секрет численних слизових альвеолярно-трубчастих залоз. Слиз обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються назовні й виводяться в зовнішнє середовище. Слиз виконує ще функцію — зволожує вдихуване повітря. Під слизовою оболонкою знаходиться велика кількість кровоносних судин, тому повітря в носовій порожнині зігрівається. Власна пластинка слизової оболонки і підслизова основа дуже добре васкуляризовані і забезпечують вирівнювання температури вдихуваного повітря до температури тіла.
Анатомія [ред. • ред. код]
Три носові раковини збільшують загальну поверхню порожнини носа і утворюють носові ходи (верхній, середній та нижній). У нижній носовий хід відкривається носослізний канал. У верхній — задні чарунки ґратчастої кістки і (дорзальні) пазухи клиноподібної кістки. У середній — середні і передні чарунки ґратчастої і пазухи лобної та верхньощелепної кісток.
Нюхова ділянка слизової оболонки верхньої носової раковини і відповідної їй частини перегородки та задній відділ верхньої стінки порожнини носа — це частина слизової оболонки носа, вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, до складу якого входять спеціальні сприймаючі нюхові нейросекреторні біполярні клітини.
Повітря із порожнини носа надходить крізь хоани до носової частини пельки, а потім ротової і в гортань. Повітря з носової порожнини потрапляє в глотку, а з глотки — у гортань.