Еволюція травлення Травна система формується спочатку як трубка. У одноклітинних організмів процеси травлення відбуваються в цитоплазмі клітини або у вакуолі, а у деяких із них, наприклад, у інфузорії туфельки, виникають зачатки травної трубки у вигляді ротової заглибини, глотки тощо. Відособлення кишкової трубки стало досконалішою системою порівняно з клітинним травленням. Кишкова трубка є похідною ентодерми. У кишковопорожнинних на одному кінці тіла є заглибина для приймання їжі і видалення неперетравлених її решток. Від травної порожнини відходять до тканин сліпі вирости, через які поживні речовини досягають клітин. Такою є будова кишки у нижчих червів. У вищих червів є вже відхідник. Крім того, у них з мезодерми утворюються м’язи і кровоносні судини. Значно складнішою є травна система у головоногих молюсків (восьминіг, кальмар). У багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, головоногі молюски) є добре розвинені і складно побудовані щелепи, слинні залози, а в просвіт кишки відкриваються протоки печінки і підшлункової залози. У хордових уся кишкова трубка походить з ентодерми. З ектодерми виникають лише органи початкового і кінцевого відділів. Глотка у всіх тварин розміщена між ротовою порожниною і стравоходом. У наземних тварин із появою легеневого дихання через неї крім їжі проходить і повітря. Стравохід сполучає глотку зі шлунком, у птахів він формує воло для попереднього розмочування їжі. Шлунок є розширеною частиною кишки. У багатьох риб його немає. У амфібій і рептилій є чітка диференціація між стравоходом і шлунком. Птахи мають залозистий і м’язовий шлунок. У ссавців шлунок відрізняється не лише за формою, а й за розподілом епітелію. Шлунок китоподібних і жуйних розділений на камери. У кишках виникають пристосування для збільшення всмоктувальної поверхні. По всій довжині стінка травної трубки складається з кількох шарів (слизового, м’язового і серозного) і здійснює секреторну, рухову та всмоктувальну функції. Види травлення Травлення класифікують за походженням травних ферментів: аутолітичне – забезпечується ферментами харчових продуктів, симбіонт не бактеріями і найпростішими, які живуть в організмі споживача їжі і власне – ферментами, що синтезуються в органах травлення. За місцем, де відбувається травлення, виділяють внутрішньоклітинне травлення, пов’язане з гідролізом поживних часточок лізосомними ферментами всередині клітини, позаклітинне (порожнинне) – гідроліз харчових часточок відбувається у порожнині травної системи і мембранне, також позаклітинне, яке відбувається на поверхневій мембрані мікро ворсинок ентероцитів кишок і здійснюється ферментами, фіксованими на цій мембрані. Крім того, існує ще зовнішнє, або екстракорпоральне травлення, яке відбувається за межами організму споживача їжі.
В результате загрязнения окружающей среды возникают глобальные экологические проблемы, их наличие и есть примеры того, что среду нужно защищать: 1. кислотные дожди 2. озоновые "дыры" 3. ухудшение здоровья человека, возникновение наследственных заболеваний 4. гибель животных и растений, уменьшение числа их видов на Земле, изменение биоразнообразия 5. изменение среды обитания организмов и смена экосистем 6. уменьшение запасов пресной воды на планете 7. проблема утилизации мусора (бытового и промышленного) 8. возникновение "парникового эффекта" Каждую из этих проблем можно расшифровать, указать, что произойдет, если она не будет решена, и отсюда вывод-почему окружающую среду надо охранять от загрязнения.
Травна система формується спочатку як трубка. У одноклітинних організмів процеси травлення відбуваються в цитоплазмі клітини або у вакуолі, а у деяких із них, наприклад, у інфузорії туфельки, виникають зачатки травної трубки у вигляді ротової заглибини, глотки тощо. Відособлення кишкової трубки стало досконалішою системою порівняно з клітинним травленням. Кишкова трубка є похідною ентодерми. У кишковопорожнинних на одному кінці тіла є заглибина для приймання їжі і видалення неперетравлених її решток. Від травної порожнини відходять до тканин сліпі вирости, через які поживні речовини досягають клітин. Такою є будова кишки у нижчих червів. У вищих червів є вже відхідник. Крім того, у них з мезодерми утворюються м’язи і кровоносні судини. Значно складнішою є травна система у головоногих молюсків (восьминіг, кальмар). У багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, головоногі молюски) є добре розвинені і складно побудовані щелепи, слинні залози, а в просвіт кишки відкриваються протоки печінки і підшлункової залози.
У хордових уся кишкова трубка походить з ентодерми. З ектодерми виникають лише органи початкового і кінцевого відділів. Глотка у всіх тварин розміщена між ротовою порожниною і стравоходом. У наземних тварин із появою легеневого дихання через неї крім їжі проходить і повітря. Стравохід сполучає глотку зі шлунком, у птахів він формує воло для попереднього розмочування їжі.
Шлунок є розширеною частиною кишки. У багатьох риб його немає. У амфібій і рептилій є чітка диференціація між стравоходом і шлунком. Птахи мають залозистий і м’язовий шлунок. У ссавців шлунок відрізняється не лише за формою, а й за розподілом епітелію. Шлунок китоподібних і жуйних розділений на камери. У кишках виникають пристосування для збільшення всмоктувальної поверхні. По всій довжині стінка травної трубки складається з кількох шарів (слизового, м’язового і серозного) і здійснює секреторну, рухову та всмоктувальну функції.
Види травлення
Травлення класифікують за походженням травних ферментів: аутолітичне – забезпечується ферментами харчових продуктів, симбіонт не бактеріями і найпростішими, які живуть в організмі споживача їжі і власне – ферментами, що синтезуються в органах травлення. За місцем, де відбувається травлення, виділяють внутрішньоклітинне травлення, пов’язане з гідролізом поживних часточок лізосомними ферментами всередині клітини, позаклітинне (порожнинне) – гідроліз харчових часточок відбувається у порожнині травної системи і мембранне, також позаклітинне, яке відбувається на поверхневій мембрані мікро ворсинок ентероцитів кишок і здійснюється ферментами, фіксованими на цій мембрані. Крім того, існує ще зовнішнє, або екстракорпоральне травлення, яке відбувається за межами організму споживача їжі.
1. кислотные дожди
2. озоновые "дыры"
3. ухудшение здоровья человека, возникновение наследственных заболеваний
4. гибель животных и растений, уменьшение числа их видов на Земле, изменение биоразнообразия
5. изменение среды обитания организмов и смена экосистем
6. уменьшение запасов пресной воды на планете
7. проблема утилизации мусора (бытового и промышленного)
8. возникновение "парникового эффекта"
Каждую из этих проблем можно расшифровать, указать, что произойдет, если она не будет решена, и отсюда вывод-почему окружающую среду надо охранять от загрязнения.