Скрещивали особи 2 пород тутового шелкопряда, которые отличались следующими признаками: одна из них даёт одно цветных гусениц, плетущих жёлтые коконы, а другая - полосатый гусениц, плетущих белые коконы. В F1(первом потомстве) оказались бабочки из яиц которых развилась полосатые гусеницы, плетущие жёлтые коконы. При скрещивании между собой бабочек, развивающихся из таких куколок, получили 6385 полосатых гусениц, плетущих жёлтые коконы, 2147 - полосатых с белыми коконами, 2099 - одноцветных с жёлтыми коконами, 691 - одно цветную с белыми коконами. Определите генотипы исходных форм бабочек в F1 и F2
ответ:Дихання безхребетних тварин
У кишковопорожнинних, плоских та круглих червів спеціалізовані органи дихання відсутні. Вони дихають всією поверхнею тіла (через покриви).
У процесі еволюції у безхребетних тварин поступово розвинулися структури, що полегшували газообмін: зябра, трахеї, легені.
Зябра мають безхребетні — мешканці водного середовища та деякі представники суходолу (мокриці, пальмові злодії).
Примітивні зябра є у деяких морських багатощетинкових червів.
Наприклад, у піскожила в середній частині тіла на спинному боці є 13 розгалужених пучків зябер.Зябра багатощетинкових червів — це тонкостінні листоподібні, перисті або кущисті зовнішні вирости тіла. Вони рясно пронизані капілярами, в яких і відбувається газообмін.
Зябра рака річкового — це тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок і бокових стінок головогрудей. Зябра розміщені в зябровій порожнині. Вони пронизані густою сіткою капілярів та надійно прикриті хітиновим панциром. Циркуляція води у зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів за хвилину). Свіжа вода, що омиває зябра, забирає з крові вуглекислий газ і насичує її киснем.
Трахейне і легеневе дихання характерне для наземних безхребетних.Трахеями дихають комахи, деякі павуки та багатоніжки.
Трахеї — це галузисті трубочки, що заходять всередину тіла. По них повітря проходить безпосередньо до всіх тканин і органів. Стінки трахей спіралеподібно потовщені, тому не сплющуються. Зовнішні отвори трахей називають дихальцями. Дихальця можуть відкриватися і закриватися.Легені — орган дихання деяких молюсків і павуків. Легеня — це порожнистий мішок, що з’єднується із зовнішнім середовищем та пронизаний густою сіткою капілярів.
Так регулюється надходження в них повітря. Окрім того, дихальця регулюють і втрати води через дихальну систему.
Легені безхребетних схожі з легенями хребетних, хоча їх ще не можна назвати справжніми легенями. У безхребетних немає спеціальних механізмів, що регулюють дихальні рухи — вдих і видих. Тобто вони не можуть значно і регулярно поповнювати запаси повітря в легені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• У процесі дихання складні речовини за наявності кисню розщеплюються на прості. При цьому вивільняється енергія, яка необхідна для процесів життєдіяльності: руху, росту тощо.
• Кишковопорожнинні, плоскі і круглі черви дихають всією поверхнею тіла.
• Орган дихання черв’яка дощового — шкіра.
• Зябра — орган дихання багатьох водних безхребетних.
• Орган дихання комах — трахеї.
• Орган дихання деяких молюсків і павуків — легені.
Объяснение:
Об открытии сообщается на сайте Кроноцкого заповедника, а сделали его специалисты Института цитологии и генетики Сибирского отделения РАН. На изучение гейзеров у ученых ушло три года (точнее, столько шли полевые работы, с 2010 по 2012 год) и объектом исследования являлись не только живущие в воде микроорганизмы, но и образующиеся при их участии минеральные отложения.
По словам Владимира Мосолова, заместителя директора заповедника по науке, можно уверенно говорить об обнаружении нитчатый темно-зеленых водорослей, которые "могут выживать при температуре +98°С". Исследователь отметил и то, что "в термальных источниках кальдеры вулкана Узон также представлены 8 типов микробных сообществ", причем среди бактерий тоже нашлись "жаростойкие" виды переносить нагрев до отметок свыше 60°С. Изучение микроорганизмов продолжается, в Институте цитологии и генетики анализируют ДНК бактерий, определяют численное соотношение различных видов и уже можно говорить о формировании целой коллекции экстремофилов - так биологи называют бактерии выживать в экстремальных условиях.
Кроме того, определено содержание ртути в разных источниках. Выяснилось, что повышенное - в 20 раз больше нормы - количество ртути обнаруживается только в воде гейзера Аверьевский, а используемые сейчас для питья источники вполне безопасны. Разумеется, ртуть, а также мышьяк в данном случае берутся не с какого-нибудь завода, а имеют вполне естественное происхождение; еще большую концентрацию этих опасных элементов определили в грязевых котлах кальдеры вулкана Узон.
Пример для подражания
Отметим, что на фоне унылых сайтов большинства научных учреждений с заголовками вида "14 декабря 2007 состоится заседание по вопросу экономии скрепок" сайт Кроноцкого заповедника производит очень хорошее впечатление. Более того, его смело можно поставить на один уровень с лучшими зарубежными образцами: на сайте есть часто задаваемые вопросы по посещению заповедника, новости регулярно обновляются, а в Долине гейзеров даже работает (правда, только летом, но это и понятно, зимой на том кордоне никто не живет) веб-камера. Фотографии, видео, все как и положено, есть и архив научных публикаций сотрудников.