Бактерії виконують важливу роль укругообігу речовин у природі. Бактерії гниття розкладають органічні рештки до мінеральних речовин, які можуть використовувати рослини. Бактерії, що живуть у ґрунті, забезпечують його родючість. Ціанобактерії та бактерії ґрунту засвоюють азот повітря і збагачують ним ґрунт (бульбочкові бактерії, азотобактер). Утворення нафти та природного газу відбувалося за участі бактерій. Бактерії використовуються у харчовій промисловості — при скисанні молока, виготовленні йогуртів, сирів. З певних груп мікроорганізмів отримують антибіотики, вітаміни тощо. Без бактерій неможливо виготовити волокна з льону, силос із зелених кормів. При очищенні стічних вод застосовують бактерії.
Та бактерії можуть завдати великої шкоди людині та іншим організмам, викликаючи хвороби (ангіна, дифтерія, тиф, туберкульоз та багато інших). Бактерії можуть псувати продукти харчування, виділяючи при цьому отруйні речовини, та викликати захворювання, наприклад, ботулізм у людини.
Дриопитеки существовали довольно долго (около 20 млн лет), затем все вымерли. Жили стадами. Рост дриопитеков достигал 1 м, питались они зернами и кореньями, вели полудревесный–полуназемный образ жизни, могли частично передвигаться на задних конечностях. Однако большую часть времени проводили на деревьях. Могли подолгу сидеть выпрямившись (прямосидение) на толстых ветках, подобно шимпанзе, и хорошо передвигаться по веткам крон деревьев. У дриопитеков уже отмечается изреженный волосяной покров тела.
Наиболее близкая к человеку ветвь из дриопитеков – рамапитек. Его челюсть найдена в Индии в 1934 г., и в честь бога Рамы этот представитель поздних дриопитеков был назван рамапитеком. Возраст находки – 12–14 млн лет. Ископаемые останки рамапитека неоднократно находили также в Кении, Турции, Венгрии и Китае. У рамапитека уменьшенные размеры клыков. Ученые полагают, что это вызвано тем, что рамапитеки уже не зубами, а орудиями (палкой, камнем) разбивали крепкую скорлупу орехов, бобов и других плодов. Но по внешнему виду рамапитеки все же были более похожи на обезьян, чем на человека. Они вели стадный образ жизни, много времени проводили на земле. Рамапитеки вымерли, и пока еще нет ископаемых материалов, подтверждающих, что именно от них идет линия к человеку. Полагают, что рамапитеки – это боковая ветвь эволюции.
Бактерії виконують важливу роль укругообігу речовин у природі. Бактерії гниття розкладають органічні рештки до мінеральних речовин, які можуть використовувати рослини. Бактерії, що живуть у ґрунті, забезпечують його родючість. Ціанобактерії та бактерії ґрунту засвоюють азот повітря і збагачують ним ґрунт (бульбочкові бактерії, азотобактер). Утворення нафти та природного газу відбувалося за участі бактерій. Бактерії використовуються у харчовій промисловості — при скисанні молока, виготовленні йогуртів, сирів. З певних груп мікроорганізмів отримують антибіотики, вітаміни тощо. Без бактерій неможливо виготовити волокна з льону, силос із зелених кормів. При очищенні стічних вод застосовують бактерії.
Та бактерії можуть завдати великої шкоди людині та іншим організмам, викликаючи хвороби (ангіна, дифтерія, тиф, туберкульоз та багато інших). Бактерії можуть псувати продукти харчування, виділяючи при цьому отруйні речовини, та викликати захворювання, наприклад, ботулізм у людини.
Дриопитеки существовали довольно долго (около 20 млн лет), затем все вымерли. Жили стадами. Рост дриопитеков достигал 1 м, питались они зернами и кореньями, вели полудревесный–полуназемный образ жизни, могли частично передвигаться на задних конечностях. Однако большую часть времени проводили на деревьях. Могли подолгу сидеть выпрямившись (прямосидение) на толстых ветках, подобно шимпанзе, и хорошо передвигаться по веткам крон деревьев. У дриопитеков уже отмечается изреженный волосяной покров тела.
Наиболее близкая к человеку ветвь из дриопитеков – рамапитек. Его челюсть найдена в Индии в 1934 г., и в честь бога Рамы этот представитель поздних дриопитеков был назван рамапитеком. Возраст находки – 12–14 млн лет. Ископаемые останки рамапитека неоднократно находили также в Кении, Турции, Венгрии и Китае. У рамапитека уменьшенные размеры клыков. Ученые полагают, что это вызвано тем, что рамапитеки уже не зубами, а орудиями (палкой, камнем) разбивали крепкую скорлупу орехов, бобов и других плодов. Но по внешнему виду рамапитеки все же были более похожи на обезьян, чем на человека. Они вели стадный образ жизни, много времени проводили на земле. Рамапитеки вымерли, и пока еще нет ископаемых материалов, подтверждающих, что именно от них идет линия к человеку. Полагают, что рамапитеки – это боковая ветвь эволюции.