. Соотнесите свойства и функции характерные углеводам и липидам. Свойства
Функции
1.Могут быть твердыми и жидкими
А. Теплоизоляторы
2. Имеют сладкий вкус
В. Запасной источник энергии
3. Не растворимы в воде
С. Основной источник энергии
4. Растворимы в воде
D. Является источником воды
Углеводы
Липиды
Сходство современных млекопитающих с пресмыкающимися, особенно на ранних стадиях зародышевого развития, указывает на близкое родство этих групп животных и дает возможность предположить, что млекопитающие произошли от древних пресмыкающихся. Кроме того, и сейчас в Австралии и на прилегающих к ней островах живут яйцекладущие млекопитающие, которые по своему строению и особенностям размножения занимают промежуточное положение между пресмыкающимися и млекопитающими. К ним относятся представители отряда яйцекладущих, или первозвери,— утконос и ехидна.
При размножении они откладывают яйца, покрытые прочной оболочкой, защищающей содержимое яйца от высыхания. Самка утконоса откладывает в норку 1 — 2 яйца, которые затем насиживает. Ехидна вынашивает единственное яйцо в особой сумке, представляющей складку кожи на брюшной стороне тела. Вышедших из яйца детенышей яйцекладущие вскармливают молоком.
Отряд Сумчатые. К ним принадлежат кенгуру, сумчатый волк, сумчатый медведь коала, сумчатые муравьеды. У сумчатых, в отличие от первозверей, развитие зародыша происходит в организме матери, в матке. Но детское место, или плацента, отсутствует, и потому детеныш задерживается в организме матери недолго (например, у кенгуру). Рождается детеныш слаборазвитым. Дальнейшее развитие его происходит в особой складке кожи на животе матери — сумке. Первозвери и сумчатые — древняя группа млекопитающих, широко распространенная в
Відповідь:
За відношенням до температури розрізняють такі екологічні групи рослин:
теплолюбні (термофільні) – рослини, які для нормального росту і розвитку
потребують відносно високі температури (звичайно вищі за 10 оС) – баштанні
культури, томати, огірки, бавовник, перець, баклажани тощо;
холодолюбні (кріофільні — від гр. кріо — холод) – культури, що приурочені
до холодних місць існування – до них належать основні зернові злаки (пшениця,
ячмінь, жито, овес та ін.), а також льон, коренеплоди тощо;
мезотермні (від гр. мезо — середній) – рослини, що ростуть за середніх
значень температури.
За характером реакції на низькі температури рослини поділяють на
холодо- і морозостійкі.
Холодостійкими вважають рослини, стійкі до низьких температур, близьких
до 0 °С – озимі культури, ранні ярі, коренеплоди, салат, боби, цибуля тощо.
Морозостійкі - рослини, здатні без особливих пошкоджень переносити
мінусові температури – селера, .
Холодо- і морозостійкість — це властивості рослин, які можуть різко
змінюватися залежно від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Наприклад,
стійкість деревних рослин до холоду різко підвищується у період їх спокою.
Ростові процеси значно знижують стійкість рослин, що перезимували, до весняних
заморозків.
За теплозабезпеченістю культури поділяються на
дуже ранні - сума активних температур вище 10 °С менша 1200 °С;
відносно ранні - 1200 - 1600 °С; середньоранні - 1600 - 2200 °С;
середні - 2200 - 2800 °С; середньопізні - 2800 - 3400 °С;
пізні - 3400 - 4000 °С; дуже пізні - понад 4000 °С.
Для повного розвитку сільськогосподарські культури за вегетаційний
період потребують різної кількості тепла. Так, сума середньодобових температур
вище і 0 °С становить для: озимого жита - 1700-2125 °С; вівса - 1940 - 2310 °С;
картоплі - 1300-3000 °С; буряків - 2400 - 3700 °С; рису - 3000 - 4500 °С.
Пояснення:
:)