Мурат Айтхожин был основателем молекулярной биологии и биотехнологии в Казахстане. Айтхожин одним из первых в мировой науке провёл сравнительное изучение белоксинтезирующего аппарата у высших организмов, занимался поиском и изучением физико-химических свойств информосом в растительных клетках в группе академика А. С. Спирина[2]. Группа открыла классы информосом растений — свободные цитоплазмические, полисомно-связанные и ядерные, включая РНК-связывающие белки.
В 1983 году Айтхожин организовал Институт молекулярной биологии и биохимии Академии наук КазССР. В 1987 году им был организован Казахский сельскохозяйственный биотехнологический центр, где проводятся работы по клеточной и генной инженерии растений. Мурат Айтхожин впервые ввёл курс молекулярной биологии и ряд специальных курсов для студентов биологического факультета Казахского государственного университета[2].
Под руководством Айтхожина был разработан комплекс приборов для автоматизации молекулярно-биологических экспериментов, который был защищён 15 авторскими свидетельствами и 16 патентами в ведущих странах.
Модифікаційна мінливість є не спадковою. Це зміни ознак організму, спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі зміною генотипу. Ступінь вираженості змін прямо залежить від інтенсивності і тривалості дії на організм певного чинника. Приклад таких змін є засмага у людини, але ж нащадкам така ознака не передається. Викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо вони своєчасно отримували необхідну кількість вітаміну Д.
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи їх пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а засмага людини – від шкідливої дії сонячного випромінення. Але, якщо організм опиняється в незвичних для себе умовах, з якими не доводилось постійно стикатися їхнім предкам, то корисних модифікаційних змін не відбудеться.
Мурат Айтхожин был основателем молекулярной биологии и биотехнологии в Казахстане. Айтхожин одним из первых в мировой науке провёл сравнительное изучение белоксинтезирующего аппарата у высших организмов, занимался поиском и изучением физико-химических свойств информосом в растительных клетках в группе академика А. С. Спирина[2]. Группа открыла классы информосом растений — свободные цитоплазмические, полисомно-связанные и ядерные, включая РНК-связывающие белки.
В 1983 году Айтхожин организовал Институт молекулярной биологии и биохимии Академии наук КазССР. В 1987 году им был организован Казахский сельскохозяйственный биотехнологический центр, где проводятся работы по клеточной и генной инженерии растений. Мурат Айтхожин впервые ввёл курс молекулярной биологии и ряд специальных курсов для студентов биологического факультета Казахского государственного университета[2].
Под руководством Айтхожина был разработан комплекс приборов для автоматизации молекулярно-биологических экспериментов, который был защищён 15 авторскими свидетельствами и 16 патентами в ведущих странах.
а второе не знаю сории
Модифікаційна мінливість є не спадковою. Це зміни ознак організму, спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі зміною генотипу. Ступінь вираженості змін прямо залежить від інтенсивності і тривалості дії на організм певного чинника. Приклад таких змін є засмага у людини, але ж нащадкам така ознака не передається. Викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо вони своєчасно отримували необхідну кількість вітаміну Д.
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи їх пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а засмага людини – від шкідливої дії сонячного випромінення. Але, якщо організм опиняється в незвичних для себе умовах, з якими не доводилось постійно стикатися їхнім предкам, то корисних модифікаційних змін не відбудеться.
Объяснение: