2)После отмирания лишайников и их гниения при сапротрофных бактерий образуется субстрат на котором могут расти мхи и мелкие растения.
3)После усложняются пищевые связи и формируется устойчивая экосистема.(если круговорот веществ в экосистеме сбалансированный экосистема называется устойчивой).
Причины разрушения экосистем могут быть вызваны антропогенным фактором(из-за постройки дорог), а так-же на устойчивость экосистемы влияют биотические факторы( внедрение в экосистему инвазивных видов которые вытесняют местные и т.д.) и абиотический(например пожары)
Демекологія, або популяційна екологія, вивчає умови формування, структуру і динаміку розвитку популяцій окремих видів, а точніше, внутрівидових угруповань, які й називають популяціями. Її завдання — дослідження морфологічних особливостей популяцій, їх вікового складу, чисельності та густоти, народжуваності і смертності, поширення і характеру розселення організмів, вивчення внутрішньовидових і міжвидових стосунків у популяції. Цей розділ екології має велике теоретичне і практичне значення, особливо для використання її для охорони видів, регулювання їх чисельності та динаміки (рибальство, мисливство тощо).
Этапы первичной сукцесси.
1)Заселение скалистых местностей лишайниками(пионерные растения).
2)После отмирания лишайников и их гниения при сапротрофных бактерий образуется субстрат на котором могут расти мхи и мелкие растения.
3)После усложняются пищевые связи и формируется устойчивая экосистема.(если круговорот веществ в экосистеме сбалансированный экосистема называется устойчивой).
Причины разрушения экосистем могут быть вызваны антропогенным фактором(из-за постройки дорог), а так-же на устойчивость экосистемы влияют биотические факторы( внедрение в экосистему инвазивных видов которые вытесняют местные и т.д.) и абиотический(например пожары)
Демекологія, або популяційна екологія, вивчає умови формування, структуру і динаміку розвитку популяцій окремих видів, а точніше, внутрівидових угруповань, які й називають популяціями. Її завдання — дослідження морфологічних особливостей популяцій, їх вікового складу, чисельності та густоти, народжуваності і смертності, поширення і характеру розселення організмів, вивчення внутрішньовидових і міжвидових стосунків у популяції. Цей розділ екології має велике теоретичне і практичне значення, особливо для використання її для охорони видів, регулювання їх чисельності та динаміки (рибальство, мисливство тощо).