Весной у ели, как и у сосны, на ветках появляются мужские и женские шишечки. семена сосны похожи по внешнему виду на семена ели. выпав из шишки, они крутятся в воздухе наподобие пропеллера. подхватываемые ветром, семена могут улететь от материнского дерева довольно далеко в сторону. проростки ели – почти такие же, как у сосны. это маленькие растеньица, у которых стебелёк короче спички и не толще обыкновенной швейной иглы. на верхушки стебелька – пучок лучеобразно расходящихся во все стороны тонких иголочек – семядолей. у сосны и ели множество отличий. сосна не выносит затемнения, а ели – теневыносливы. длинные узкие хвоинки сосны располагаются на ветвях парами. после отмирания они также остаются соединёнными и вместе. массовое опадание сухой сосновой хвои происходит осенью. в средней полосе страны хвоинки сосны живут не более 2-3 лет. хвоинки у ели значительно короче, чем у сосны. ветви покрыты ими густо, но всё же можно рассмотреть, что располагаются хвоинки поодиночке. продолжительность их жизни больше, чем у сосны, благоприятных условиях обычно 5-7 лет.
Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме.
Поведінка людини біологічними соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, і тому подібне мають біологічну природу.
У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. У одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису, по відношенню до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість по відношенню до їжі. Вона може проявлятися у вигляді суворої спеціалізації, як у Rostrhamus sociabilis, що харчується лише слизняками, або у вигляді харчової переваги, за наявності якої тварина, якщо у неї є вибір, віддає перевагу певному харчовому об'єкту. Екологи визначають харчову перевагу як перевищення певного харчового об'єкта в раціоні над його вмістом в середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону (Збалансована перевага).
Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме.
Поведінка людини біологічними соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, і тому подібне мають біологічну природу.
У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. У одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису, по відношенню до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість по відношенню до їжі. Вона може проявлятися у вигляді суворої спеціалізації, як у Rostrhamus sociabilis, що харчується лише слизняками, або у вигляді харчової переваги, за наявності якої тварина, якщо у неї є вибір, віддає перевагу певному харчовому об'єкту. Екологи визначають харчову перевагу як перевищення певного харчового об'єкта в раціоні над його вмістом в середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону (Збалансована перевага).