Створення клітинної теорії було б неможливим без А світлового мікроскопа Б електронного мікроскопа В центрифуги Г флуоресцентногомікроскопа Д хімічних експериментів 2.У світловий мікроскоп можна побачити А будову вірусу гриппу Б окремі частини рибосоми В молекулу білка г мітохондрію д кристалічну ґратку солі 3.ПЕM та СЕМ різняться тим, що А. зображення в ПEM плоске, а в СЕМ об'ємне Б. у CEM об'єкт забарвлений у свої природні кольори В. збільшення об'єкта завжди різні г у ПЕМ досліджуваний об'єкт може бути живим Д у ПЕM для фокусування використовують магніти, а в СЕМ скляні лінзи 4.Останнім під час диференційного центрифугування осяде такий компонент клітини, як А хлоропласт Б мітохондрія В травна вакуоля Г рибосома Д ядро
Сформулюйте відповідь кількома реченнями
5.У чому схожі й відмінні механізми, за до яких набувають різного забарвлення препарати для світлової та флуоресцентної мікроскопії?
6. Чому в біології виникла потреба використовувати електронний мікроскоп?
7.Яка причина заміни скляних лінз магнітними в електронному мікроскопі?
8 Якими додатковими компонентами треба оснастити світловий мікроскоп, щоб він працював як флуоресцентний?
9 Розгляньте рисунок 14.2, Ай опишіть, крізь які частини світлового мікроско- па та в якій послідовності проходить світловий пучок. Які елементи здій- снюють збільшення зображення?
Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].
БИОХИМИЯ -глубоководные аппараты (битискафы, жилые подводные дома), при погружении очень большое давление на организмы, происходит изменения физиологических параметров) изучали таких животных паука -серебрянку, скелеты радиолярий, китообразных, морских звезд.
Объяснение:
Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].
- создание самолета с изменяемой стреловидностью крыла ---изучали полеты гусей гуменников, пикипующее движение сокола сапсана, колибри мечеклюва;
-самолет вертикального взлета и посадки --- изучали полеты стрекоз, жук голиаф, бабочка языкан.
- снегоходная машина --- пингвин при передвижении на брюхе
-дырчатые конструкции (Эйфелева башня --- стеклянные губки
РАДИОБИОЛОГИЯ
- радиорефлекторы --- дельфин афалина
-радары --стриж саланган, сова сипуха, лемур ай-ай, сумчатая летяга
БИОХИМИЯ
-глубоководные аппараты (битискафы, жилые подводные дома), при погружении очень большое давление на организмы, происходит изменения физиологических параметров) изучали таких животных паука -серебрянку, скелеты радиолярий, китообразных, морских звезд.