Грибы — самая большая группа растительных организмов. в настоящее время их насчитывается около 100 тысяч видов. грибы окружают нас повсюду: в почве, в воздухе и в воде. часто сталкиваемся мы с ними и в быту: плесень непищевых продуктах, фруктовая гниль, темные пятна на стенах сырой комнаты — все это следы грибов. ученые долго ломали голову: куда отнести грибы — к растениям или к животным, ведь у грибов находили признаки и тех и других. в xviii—xix веках установили, что грибы развиваются из спор, что гриб состоит из подземной части — грибницы и плодового тела. грибница — это многолетние растительные нити, время от времени жизнь плодовым телам, которые мы называем грибами. ее легко заметить, если приподнять лесную подстилку. растет грибница кругами. причем нити, находящиеся внутри круга, постепенно отмирают. плодоносят же нити, образующие внешнюю сторону круга. этим и объясняется загадка «ведьминых кругов» . большинство шляпочных грибов нашего леса растут в симбиозе с деревьями, образуя на корнях деревьев грибокорень, или микоризу. причем некоторые виды грибов «обживают» строго определенный вид деревьев. так, обабок грабовый растет только под грабом. однако более половины видов грибов (например, поплавок серый, скрипица, валуй и др. ) способны к симбиозу с несколькими деревьев. почти треть шляпочных грибов россии относится к сапрофитам. особенность этих грибов состоит в том, что они используют для питания мертвые органические вещества, а также участвуют в разложении отмирающих органических веществ. это — настоящие санитары леса. к грибам-сапро-фитам относятся дождевики, шампиньоны, навозники и другие. живут грибы недолго. до средних размеров грибы вырастают за 3—6 дней, а в возрасте 10—14 дней начинают загнивать и разлагаться. впрочем, есть среди грибов и долгожители. трутовики обычно растут от двух до пяти лет, но иногда встречаются экземпляры 10—20-летнего возраста. по степени съедобности их обычно делят на четыре группы. съедобные грибы в эту группу входят грибы, которые можно использовать в пищу без предварительной обработки, то есть после чистки сразу жарить, тушить и т. д. условно съедобные грибы в сыром виде ядовиты или горечью. после варки ядовитые или горькие вещества растворяются в воде и грибы становятся пригодными к употреблению в пищу. к условно съедобным относятся те, которые можно использовать только после сушки, вымачивания и других видов предварительной обработки. следует заметить, что некоторые условно съедобные грибы (например, сморчки, рядовка фиолетовая, волнушки) отличаются высокими вкусовыми качествами. несъедобные грибы отличаются, как правило, неприятным запахом или вкусом или имеют жесткую мякоть. ядовитые грибы токсичностью, не исчезающей после обработки.
Безумовний рефлекс являє собою вроджену, спадково закріплену форму реагування на біологічно істотний вплив зовнішнього світу або на зміни внутрішнього середовища організму. Термін введений І.П. Павловим для позначення якісно своєрідного класу рефлексів - основи довічного формування умовно-рефлекторних зв'язків.
На відміну від рефлексів умовних, службовців пристосуванню організму до обставин, що змінюються, безумовні рефлекси мають свої особливості, визначають пристосування до відносно постійним чинникам і не залежать від наявності підкріплення. Підкріплення є безумовний подразник, що викликає значиму реакцію організму, при поєднанні якої з предваряющим її дією індиферентного стимулу виробляється 49 класичний умовний рефлекс. Підкріплення, що завдає організму, називається негативним, підкріплення у вигляді їжі - позитивним (нагорода).
При зростанні і розвитку людини і тварини система безумовно-рефлекторних зв'язків виявляється недостатньою (бідної, інертною, занадто щоб забезпечити все необхідне різноманітність реакцій в умовах постійно мінливої і нескінченно багатоликої навколишнього середовища. Добре розвинені і набувати все більшого значення в поведінці умовні рефлекси - тимчасові зв'язку між якимись подразниками і певними відповідями на них.
Безумовний рефлекс являє собою вроджену, спадково закріплену форму реагування на біологічно істотний вплив зовнішнього світу або на зміни внутрішнього середовища організму. Термін введений І.П. Павловим для позначення якісно своєрідного класу рефлексів - основи довічного формування умовно-рефлекторних зв'язків.
На відміну від рефлексів умовних, службовців пристосуванню організму до обставин, що змінюються, безумовні рефлекси мають свої особливості, визначають пристосування до відносно постійним чинникам і не залежать від наявності підкріплення. Підкріплення є безумовний подразник, що викликає значиму реакцію організму, при поєднанні якої з предваряющим її дією індиферентного стимулу виробляється 49 класичний умовний рефлекс. Підкріплення, що завдає організму, називається негативним, підкріплення у вигляді їжі - позитивним (нагорода).
При зростанні і розвитку людини і тварини система безумовно-рефлекторних зв'язків виявляється недостатньою (бідної, інертною, занадто щоб забезпечити все необхідне різноманітність реакцій в умовах постійно мінливої і нескінченно багатоликої навколишнього середовища. Добре розвинені і набувати все більшого значення в поведінці умовні рефлекси - тимчасові зв'язку між якимись подразниками і певними відповідями на них.