Існує два типи поведінки тварин: перший - тип сенсорної психіки чи інстинктивної поведінки, другий - типом перцептивної психіки або індивідуально - мінливого поведінки. Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах. Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами. Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.
Болезни, которыми могут болеть как люди, так и животные, относятся к категории антропозоонозных инфекций. За ними ведут строгий эпидемиологический и ветеринарный контроль. Каждый выявленный случай считается экстраординарной ситуацией. Примечательно, что болезни могут передавать как дикие, так и домашние животные – кошки, собаки, крупный рогатый скот. В некоторых случаях заболевание требует немедленного реагирования, так как есть риск пандемии или эпидемии. Рассмотрим подробнее болезни животных, которые передаются человеку.
Болезнь Лайма
Это одна из самых известных болезней, передающихся человеку. Она вызывается бактериями Borrelia burgdorferi через укусы зараженных клещей. С заболеванием могут столкнуться кошки, собаки, человек, крупный рогатый скот. Наиболее часто заражены бактериями еще грызуны, ежи.
Болезнь Лайма тесно связана с такими неприятностями, как поражение почек, зрения у собак и лошадей, артрит. Разумеется, вероятность сильно навредить людям высокая. От инфицированных животных человек не заражается, разносчиками являются клещи. Болезнь крайне трудно поддается лечению, поэтому следует придерживаться профилактических мер.
Бруцеллез
Эту болезнь вызывают бактерии бруцеллы. Они оказываются у оленей, лосей, диких свиней. Инфекция рас на домашних свиней, крупный рогатый скот, собак. Последние, кстати, имеют собственные виды бруцелл, которые поражают репродуктивную систему. У людей болезнь встречается не очень часто. Среди симптомов-лихорадка, усталость, головная боль, депрессия, отек яичек и артрит. Чаще всего человек заражается от молочных продуктов. К сожалению, лечение требует длительного времени, но при этом вероятность выздоровления крайне высока.
Бешенство
Об этой болезни знает каждый первый. Человек заражается при укусе инфицированных вирусом бешенства животных. Различные штаммы вируса носят еноты, лисы, белки, крысы, летучие мыши. Дикие животные гибнут от бешенства, впрочем, домашние тоже. Если человек заразился, то нужен карантин и профилактика рас вируса. Необходимо сразу провести курс вакцинации. Без таких мер излечить болезнь невозможно, а при ее развитии увеличивается риск летального исхода.
Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах.
Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами.
Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.
Анторпозоонозы
Болезни, которыми могут болеть как люди, так и животные, относятся к категории антропозоонозных инфекций. За ними ведут строгий эпидемиологический и ветеринарный контроль. Каждый выявленный случай считается экстраординарной ситуацией. Примечательно, что болезни могут передавать как дикие, так и домашние животные – кошки, собаки, крупный рогатый скот. В некоторых случаях заболевание требует немедленного реагирования, так как есть риск пандемии или эпидемии. Рассмотрим подробнее болезни животных, которые передаются человеку.
Болезнь Лайма
Это одна из самых известных болезней, передающихся человеку. Она вызывается бактериями Borrelia burgdorferi через укусы зараженных клещей. С заболеванием могут столкнуться кошки, собаки, человек, крупный рогатый скот. Наиболее часто заражены бактериями еще грызуны, ежи.
Болезнь Лайма тесно связана с такими неприятностями, как поражение почек, зрения у собак и лошадей, артрит. Разумеется, вероятность сильно навредить людям высокая. От инфицированных животных человек не заражается, разносчиками являются клещи. Болезнь крайне трудно поддается лечению, поэтому следует придерживаться профилактических мер.
Бруцеллез
Эту болезнь вызывают бактерии бруцеллы. Они оказываются у оленей, лосей, диких свиней. Инфекция рас на домашних свиней, крупный рогатый скот, собак. Последние, кстати, имеют собственные виды бруцелл, которые поражают репродуктивную систему. У людей болезнь встречается не очень часто. Среди симптомов-лихорадка, усталость, головная боль, депрессия, отек яичек и артрит. Чаще всего человек заражается от молочных продуктов. К сожалению, лечение требует длительного времени, но при этом вероятность выздоровления крайне высока.
Бешенство
Об этой болезни знает каждый первый. Человек заражается при укусе инфицированных вирусом бешенства животных. Различные штаммы вируса носят еноты, лисы, белки, крысы, летучие мыши. Дикие животные гибнут от бешенства, впрочем, домашние тоже. Если человек заразился, то нужен карантин и профилактика рас вируса. Необходимо сразу провести курс вакцинации. Без таких мер излечить болезнь невозможно, а при ее развитии увеличивается риск летального исхода.