Ть будь ласка! 35 ів яку відстань може пробігти бігун зі швидкістю 20 км/год, якщо витратить 30 кдж за хв, максимально використає 400г глюкози, половина розщеплюється аеробно
загальна екологія (вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем);
глобальна екологія - вивчає біосферу в цілому;
прикладна екологія - вивчає взаємовідносини живих організмів із середовищем.
Так вважав академік К. М. Ситник та М. І. Будико (1990-1992 р.).
Вважається, що екологія тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.
Становлення екології як синтетичної науки є наслідком науково-технічного прогресу та якісні зміни місця людини в природі.
На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, а виробнича діяльність спиралась на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси).
У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн природи, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.
Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:
а) стрімко зростаюча чисельність населення;
б) поява атомної енергетики;
в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;
г) супутникові та комп'ютерні технології.
Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм.
Сучасна екологія - наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.
Сучасна екологія розчленована на 4 взаємозв'язані розділи:
аутекологія - вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми;
демекологія - вивчає популяції та їх взаємозв'язок між собою і довкіллям;
синекологія - вивчає співіснування організмів, їх угрупувань одне з одним і умовами існування;
соціальна екологія - вивчає взаємодію людини та біосфери та місце людського суспільства у природі.
За думкою інших вчених (Г. Білявського та М. Падуна) екологія поділяється на:
біоекологію;
геоекологію;
техноеклогію;
соціоекологію;
космічну еклогію;
Об'єктом екології є екологічні системи чи елементи екосистем планети.
Предмет дослідження - взаємозв'язки між живими і неживими компонентами екосистеми.
Основними завданнями екології є:
а) вивчення загального стану сучасної біосфери; взаємозв'язку біологічних систем з атом-, гідро-, літосферами та техносферою;
б) розробка методів збору інформації та аналізу біосфери;
в) розробка пропозицій щодо створення заповідних та охоронних територій;
г) розробка пропозицій щодо законодавства з питань експлуатації природних ресурсів та охорони природного середовища;
д) прогнозування на основі екологічних знань епідемій і проведення заходів щодо локалізації захворювань людини, тварин та рослин.
Екосистема - природний комплекс живих організмів і середовища, які пов'язані обміном речовин, енергії та інформації.
Екосистемою може бути той комплекс, де відбувається внутрішній кругообіг речовин.
Живі організми представлені в екосистемах особинами ("генетами").
Найпростіша екосистема - клітина.
"Рамет" - продукт розпаду генета на самостійні одиниці. Наприклад: пагони малини, пирію чи будяка.
угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.
ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.
ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати
ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.
типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).
розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, диких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благородних оленів, жирафів, білок.
скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.
у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скупчення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зимують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.
наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не виявлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.
нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.
для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що збираючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,
легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).
у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).
об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угруповання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також персонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).
організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім перебирається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.
Екологія як наука розділяється на три частини:
загальна екологія (вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем);
глобальна екологія - вивчає біосферу в цілому;
прикладна екологія - вивчає взаємовідносини живих організмів із середовищем.
Так вважав академік К. М. Ситник та М. І. Будико (1990-1992 р.).
Вважається, що екологія тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.
Становлення екології як синтетичної науки є наслідком науково-технічного прогресу та якісні зміни місця людини в природі.
На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, а виробнича діяльність спиралась на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси).
У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн природи, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.
Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:
а) стрімко зростаюча чисельність населення;
б) поява атомної енергетики;
в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;
г) супутникові та комп'ютерні технології.
Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм.
Сучасна екологія - наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.
Сучасна екологія розчленована на 4 взаємозв'язані розділи:
аутекологія - вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми;
демекологія - вивчає популяції та їх взаємозв'язок між собою і довкіллям;
синекологія - вивчає співіснування організмів, їх угрупувань одне з одним і умовами існування;
соціальна екологія - вивчає взаємодію людини та біосфери та місце людського суспільства у природі.
За думкою інших вчених (Г. Білявського та М. Падуна) екологія поділяється на:
біоекологію;
геоекологію;
техноеклогію;
соціоекологію;
космічну еклогію;
Об'єктом екології є екологічні системи чи елементи екосистем планети.
Предмет дослідження - взаємозв'язки між живими і неживими компонентами екосистеми.
Основними завданнями екології є:
а) вивчення загального стану сучасної біосфери; взаємозв'язку біологічних систем з атом-, гідро-, літосферами та техносферою;
б) розробка методів збору інформації та аналізу біосфери;
в) розробка пропозицій щодо створення заповідних та охоронних територій;
г) розробка пропозицій щодо законодавства з питань експлуатації природних ресурсів та охорони природного середовища;
д) прогнозування на основі екологічних знань епідемій і проведення заходів щодо локалізації захворювань людини, тварин та рослин.
Екосистема - природний комплекс живих організмів і середовища, які пов'язані обміном речовин, енергії та інформації.
Екосистемою може бути той комплекс, де відбувається внутрішній кругообіг речовин.
Живі організми представлені в екосистемах особинами ("генетами").
Найпростіша екосистема - клітина.
"Рамет" - продукт розпаду генета на самостійні одиниці. Наприклад: пагони малини, пирію чи будяка.
Виділяють:
а) мікроекосистеми (пеньок з грибами; болото);
б) мезоекосистеми (ділянка лісу, озеро, водосховище);
в) макроекосистеми (континент, океан).
Глобальною екосистемою є біосфера нашої планети (область існування живих організмів).
угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.
ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.
ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати
ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.
типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).
розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, диких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благородних оленів, жирафів, білок.
скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.
у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скупчення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зимують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.
наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не виявлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.
нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.
для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що збираючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,
легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).
у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).
об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угруповання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також персонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).
організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім перебирається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.