Для того, щоб існували живі організми, потрібна наявність деяких умов. Таких як вода, світло, їжа, повітря. Все, що живе на земній планеті, пристосовується до умов, що існують на його території. Розглянемо на прикладі.
Наприклад, восени у деяких тварин, як лось, вовк, лисиця, відбувається накопичення жиру, щоб пережити зиму. У них стає густішим хутро. Дехто впадає в зимню сплячку, що уповільнює їх процеси життєдіяльності. До таких тварин відносяться ведмеді, ящірки, змії, їжаки.
У водному середовищі риби призвичаїлись до своїх умов перебування. Для цього у них є зябра та плавці.
У тварин, що живуть під землею, розвинуті свої якості, які допомагають їм існувати без світла. У крота лапи розташовані в різні сторони, як лопати, щоб ними було зручніше рити землю. Його гладеньке хутро захищає від брудної землі. Недолік зору заміняє добрий нюх.
Їжак має голки, щоб захищатись від хижих тварин. Зайці міняють свій колір на білий, щоб на снігу їх було малопомітно.
Птахи не мають сечового міхура, який би заважав їм літати. Деякі птахи кожного року здійснюють перельоти на великі відстані, щоб побувати у теплих краях.
На Північному і Південному полюсі живуть не так багато тварин, які змогли пристосуватись до тамтешніх умов. Там живуть пінгвіни, кити, білі ведмеді та тюлени. Їхнє зовнішнє покриття – пух, жир чи хутро, допомагає їм виживати у холодних умовах.
Есть в животном мире такие паразиты, которые управлять поведением своего хозяина. Вот интересный пример: Ланцетовидный сосальщик имеет две стадии развития. Первая проходит в насекомом (муравей, улитка), вторая в травоядных млекопитающих. Сосальщик, будучи личинкой, живет в мозгу хозяина насекомого, раздражая определенные участки своего мозга так, что муравей (улитка) не осознавая своего поведения залезает на кончики листьев травы, и висит там, ожидая быть проглоченным травоядным. Теперь самое интересное: Если паразит чувствует, что насекомое устало от такого напряжения, он ослабляет хватку и дает насекомому (улитке) отдохнуть, чтобы хозяин не помер и охладился на влажной почве. А теперь самое-самое интересное. Муравей не знает о существовании сущности его зомбирующей, и считает свое поведение естественным (этот факт подтвердили электроэнцефалограммы активности мозга). Причем паразит активен только в часы трудовой активности муравья. Это обусловлено излишней подозрительностью муравейника. Больных на вид собратьев они тут же убивают. Затем его ест корова и паразит перебирается в ее желудок, проживая там свою конечную ипостась. Откладывает яйца в фекалии, которыми потом питаются насекомые. Цикл закончен
Для того, щоб існували живі організми, потрібна наявність деяких умов. Таких як вода, світло, їжа, повітря. Все, що живе на земній планеті, пристосовується до умов, що існують на його території. Розглянемо на прикладі.
Наприклад, восени у деяких тварин, як лось, вовк, лисиця, відбувається накопичення жиру, щоб пережити зиму. У них стає густішим хутро. Дехто впадає в зимню сплячку, що уповільнює їх процеси життєдіяльності. До таких тварин відносяться ведмеді, ящірки, змії, їжаки.
У водному середовищі риби призвичаїлись до своїх умов перебування. Для цього у них є зябра та плавці.
У тварин, що живуть під землею, розвинуті свої якості, які допомагають їм існувати без світла. У крота лапи розташовані в різні сторони, як лопати, щоб ними було зручніше рити землю. Його гладеньке хутро захищає від брудної землі. Недолік зору заміняє добрий нюх.
Їжак має голки, щоб захищатись від хижих тварин. Зайці міняють свій колір на білий, щоб на снігу їх було малопомітно.
Птахи не мають сечового міхура, який би заважав їм літати. Деякі птахи кожного року здійснюють перельоти на великі відстані, щоб побувати у теплих краях.
На Північному і Південному полюсі живуть не так багато тварин, які змогли пристосуватись до тамтешніх умов. Там живуть пінгвіни, кити, білі ведмеді та тюлени. Їхнє зовнішнє покриття – пух, жир чи хутро, допомагає їм виживати у холодних умовах.
Ланцетовидный сосальщик имеет две стадии развития. Первая проходит в насекомом (муравей, улитка), вторая в травоядных млекопитающих. Сосальщик, будучи личинкой, живет в мозгу хозяина насекомого, раздражая определенные участки своего мозга так, что муравей (улитка) не осознавая своего поведения залезает на кончики листьев травы, и висит там, ожидая быть проглоченным травоядным. Теперь самое интересное: Если паразит чувствует, что насекомое устало от такого напряжения, он ослабляет хватку и дает насекомому (улитке) отдохнуть, чтобы хозяин не помер и охладился на влажной почве. А теперь самое-самое интересное. Муравей не знает о существовании сущности его зомбирующей, и считает свое поведение естественным (этот факт подтвердили электроэнцефалограммы активности мозга). Причем паразит активен только в часы трудовой активности муравья. Это обусловлено излишней подозрительностью муравейника. Больных на вид собратьев они тут же убивают.
Затем его ест корова и паразит перебирается в ее желудок, проживая там свою конечную ипостась. Откладывает яйца в фекалии, которыми потом питаются насекомые. Цикл закончен