ТЕСТ ПО БИОЛОГИИ 1. Демекологія вивчає:

а) екологію особин; б) екологію популяцій; в) екологію угрупувань; г) екологію

біоценозів.

2. Популяція – це:

а) саморегульований у часі механізм, який є специфічною динамічною

системою і тісно пов’язаний зі своїм середовищем обмінним процесом;

б) просторова система, жо охоплює історично сформований комплекс живих істот,пов’язаних між собою трофічними зв’язками; в) комплекс неживих компонентів

середовища існування; г) сукупність особин одного виду організмів, що населяють

більш-менш однорідну ділянку земної поверхні і певною мірою ізольовані від

особин інших популяцій цього виду.

3. Популяцію характеризують:

а) чисельність; б) густота; в) просторова структура; г) вікова структура;

д) смертність.

4. Назвіть основні типи чисельності популяцій:

а) показниковий; б) гіперболічний; в) циклічний; г) стабільний;

д) нестабільний.

5. Який тип популяції найменш поширений у природі?

а) показниковий; б) гіперболічний; в) циклічний; г) стабільний;

д) нестабільний.

6. Для популяції, яка перебуває у незбалансованих умоваах середовища

характерний наступний тип чисельності:

а) показниковий; б) гіперболічний; в) циклічний; г) стабільний;

д) нестабільний.

7. Стан та біологія чисельності популяцій залежить від:

а) плодючості виду; б) тривалості життя; в) хижацтва; г) мотулізму;

д) алелопатії.

8. Густота популяції залежить від:

а) кількості особин, що припадають на одиницю площі чи об’єму;

в) механізмів поведінки; г) зниження та підвищення інтенсивності розмноження; д)

антропогенних факторів.

9. Динаміка популяцій - це:

а) сезонні та багаторічні коливання чисельності популяції; б) зменшення або

збільшення площі, яку вона займає; в) сезонні та багаторічні коливання чисельності

популяції та зменшення або збільшення площі, яку вона займає; г) добові коливання

чисельності популяції; д) тижневі коливання чисельності популяції.

10. За здатністю до самовідтворення популяції поділяються на:

а) незалежні; б) напівзалжні; в) залежні; г) псевдопопуляція; д) гемі- популяція.

11. Основні типи розподілу особин, пар і груп осіб у популяції:а) рівномірне; б) випадкове; в) групове нерівномірне; г) точкове; д) кутове.

12. Основні типи кривих виживання:

а) випукла; б) S-подібна; в) ступінчаста; г) похила пряма; д) зігнута.

13. Високу смертність у кінці життя характеризує крива:

а) випукла; б) S-подібна; в) ступінчаста; г) похила пряма; д) зігнута.

14. Високу смертність на початку і у кінці життя характеризує крива::

а) випукла; б) S-подібна; в) ступінчаста; г) похила пряма; д) зігнута.

15. Високу смертність на початку життя характеризує крива:

а) випукла; б) S-подібна; в) ступінчаста; г) похила пряма; д) зігнута.​

Симбиотические отношения ( + + ) — взаимовыгодные полезные связи между организмами.

Такие отношения характерны для видов с очень разными потребностями, где они удачно дополняют друг друга. Обязательное условие подобных отношений — совместная жизнь, определённая степень сожительства организмов. Различают несколько разновидностей симбиотических отношений: протокооперация, мутуализм и собственно симбиоз.

Протокооперация (буквально: первичное сотрудничество) — совместное существование выгодно для обоих видов, но не обязательно для них.

В этих случаях отсутствует тесная связь конкретной пары партнёров. Примером таких отношений могут служить взаимоотношения цветковых растений и их опылителей. Большинство насекомоопыляемых цветковых растений не может образовать семян без участия опылителей — насекомых, птиц, млекопитающих. Опылители, со своей стороны, заинтересованы в нектаре и пыльце, служащих им пищей. При этом во многих случаях ни растению, ни опылителю не важен конкретный вид партнёра.

Пример:

опыление пчёлами разных растений.

Пример:

рас муравьями семян некоторых растений леса.

Мутуализм — отношения, при которых наблюдается устойчивое взаимовыгодное сожительство двух организмов разных видов.

Мутуализм весьма широко рас в природе. В отличие от предыдущего типа взаимодействия (протокооперации) при мутуализме имеется прочная связь между конкретным опылителем и определённым видом растений, формируются удивительно тонкие и совершенные взаимные при цветка и опыляющего его животного.

Пример:

клевер и шмель. Только шмели с их длинным хоботком могут опылять цветки клевера, недоступные другим опылителям.

Пример:

кедровка, питающаяся только семенами (орешками) кедровой сосны, является единственным рас её семян.

kedrovka.png

Пример:

сойка, рас жёлуди дуба, делая запасы на зиму, закапывает жёлуди. Не все собственные тайники птицы впоследствии находят, семена прорастают; сойка тем самым невольно дубу рас Пример:

взаимоотношения рака-отшельника и актинии. Актиния поселяется на раковине, в которой живёт рак-отшельник, и своими снабжёнными стрекательными клетками щупальцами создаёт для него дополнительную защиту. Рак-отшельник перетаскивает актинию с места на место, увеличивая тем самым территорию её охоты; кроме того, актиния может потреблять в пищу и остатки от трапезы рака-отшельника.

Собственно симбиоз — неразделимые взаимополезные связи двух видов, предполагающие обязательное тесное сожительство организмов, иногда даже с элементами паразитизма.

Пример:

лишайники представляют собой тесное взаимовыгодное сожительство представителей разных царств: грибов и водорослей. Тело лишайника состоит из густого сплетения грибных нитей и разбросанных между ними клеток водоросли. Благодаря симбиозу лишайники достигли высокого видового разнообразия (более 20 тыс. видов) и получили жить в самых суровых условиях: в полярных областях, на голых скалах, на коре деревьев, в высокогорьях.

Голо­насінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речо­вини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорга­нізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
В листках гінкго багато корисних сполук, які ви­користовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.
Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плу­тають із пальмами.
Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.