Периферична нервова система - це частина нервової системи. Вона знаходиться позаду головного та спинного мозку, забезпечує двосторонній зв'язок центральних відділів нервової системи з органами та системами організму. До периферичної нервової системи належать черепні та спинномозкові нерви, чутливі вузли черепних і спинномозкових нервів, вузли (ганглії) та нерви вегетативної (автономної) нервової системи а також ряд елементів нервової системи, за до яких сприймаються зовнішні та внутрішні подразники (рецептори та афектори). Нерви утворюються відростками нервових клітин, тіла яких лежать в межах головного та спинного мозку, а також в нервових вузлах периферичної нервової системи. Зовні нерви покриті пухкою сполучнотканинною оболонкою - епіневрієм. У свою чергу, нерв складається з пучків нервових волокон, покритих тонкою оболонкою - периневрієм, а кожне нервове волокно - ендоневрієм.
Епіневрій, або зовнішня оболонка нерва, складається зі сполучної тканини, в якій містяться кровоносні й лімфатичні судини, жирові елементи, нервові волокна та нервові закінчення.
Периневрій, або зовнішня оболонка окремого нервового пучка, подібно до епіневрію, складається зі сполучної тканини, в якій наявні найдрібніші розгалуження кровоносних і лімфатичних судин, нервових волокон, нервових закінчень і жирових клітин. Навколо нервового пучка є заповнений лімфоподібною рідиною периневральний р, який сполучається із субарахноїдальним спинного мозку.
Ендоневрій складається з безпосередньо прилеглої до периневрія сполучної тканини, що окутує окремі нервові волокна або їх дрібні пучки. У ендоневрії наявні капілярні мережі кровоносних судин та ендоневральні щілини.
Наявність периневральних і ендоневральних в, заповнених циркулюючою рідиною, з одного боку сприяє винесенню продуктів розпаду за межі нервових стовбурів, сплетень і корінців, а з іншого - створює умови для розвитку внутрішньостовбурової гіпертензії, що є одним із чинників виникнення больових феноменів.
Периферичні нерви можуть бути різними за довжиною та товщиною. Найдовшим черепним нервом є блукаючий нерв. Відомо, що периферична нервова система сполучає головний і спинний мозок з іншими системами за до двох видів нервових волокон - доцентрових і відцентрових. Перша група волокон проводить імпульси від периферії до ЦНС і називається чутливими (аферентними) нервовими волокнами, друга проводить імпульси від ЦНС до органу - це рухові (еферентні) нервові волокна.
Залежно від органів, які іннервуються, еферентні волокна периферичних нервів можуть виконувати рухову функцію - іннервують м'язову тканину; секреторну - іннервують залози; трофічну - забезпечують обмінні процеси в тканинах. Виділяють нерви рухові, чутливі та змішані.
Руховий нерв утворюється відростками нервових клітин, що знаходяться в ядрах передніх рогів спинного мозку або в рухових ядрах черепних нервів.
Чутливий нерв складається з відростків нервових клітин, які формують спинномозкові вузли або вузли черепних нервів.
Змішані нерви містять як чутливі, так і рухові нервові волокна.
Вегетативні нерви та їх гілки сформовані відростками клітин бічних рогів спинного мозку або вегетативними ядрами черепних нервів. Відростки цих клітин є передвузловими нервовими волокнами та йдуть до вегетативних (автономних) вузлів, які входять до складу вегетативних нервових сплетень. Відростки клітин вузлів прямують до органів і тканин та мають назву післявузлові нервові волокна.
Головними структурними елементами периферичного нерва є нервові волокна (мієлінові та безмієлінові). Серед мієлінових нервових волокон розрізняють волокна з товстою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 40—50 м/с, та волокна з тонкою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 10—14 м/с. Швидкість проведення імпульсу безмієліновими нервовими волокнами складає 0,7—1,3 м/с. Волокна з товстою мієліновою оболонкою забезпечують проведення складних і глибоких видів чутливості (вібрація, дискримінація, локалізація та ін.), волокна з тонкою мієліновою оболонкою - больову, температурну і тактильну, безмієлінові волокна - больову чутливість. При цьому, волокна з тонкою мієліновою оболонкою стосуються локалізованого болю, безмієлінові - дифузного болю. Мієлінові нервові волокна переважають у соматичних (спинномозкових і черепних) нервах, безмієлінові - у вісцеральних нервах симпатичної частини вегетативної системи. Нерви її парасимпатичної частини (блукаючий, окоруховий, проміжний, великий кам'янистий нерв та ін.) в основному складаються з мієлінових нервових волокон. Нервові волокна утворюють пучки, товщина яких залежить не тільки від кількості, але і від типу волокон. Більш міцні пучки утворені мієліновими волокнами. У зв'язку з тим, що нервові волокна переходять з одного пучка в іншій, утворюються складні внутрішньостовбурові сплетення. Цим пояснюється відсутність чітких зон порушення рухової, чутливої та вегетативної функції при частковому пошкодженні нерва.
1)Потому что оно и есть живой организм. Рождается, растет, стареет и умирает. Отличается от животных только фактически неподвижностью и совершенно другой системой реагирования на окружающий мир ( вместо движений - хемо и фото таксис) 2)От многих факторов: полив, питание, солнце, также от фотосинтекса; 3)Растение состоит из стебля,корня,листьев и цветков 4)Организм растения - единое целое Корень поглощает из почвы воду с минеральными солями и укрепляет растение в почве. Стебель выносит листья растения к свету, по стеблю передвигаются вода, минеральные соли и органические вещества. В хлорофилловых зернах листа на свету образуются органические вещества, которыми питаются клетки всех органов растения. Листья испаряют воду. Цветки и плоды являются органами семенного размножения растений. Теперь представьте, что один из органов растения, например корень, заболевает. Вода и минеральные соли перестают поступать в растение из почвы. Заболевание подземного органа — корня — немедленно отразится на всем растении. Без воды, которую поглощают корни, в листьях не могут образовываться органические вещества. Как только перестанет испаряться вода, листья, а затем и все растение перегреется под горячими лучами солнца и завянет. То же произойдет, если будет поврежден любой другой надземный орган растения. Например, при повреждении стебля нарушится передвижение веществ из корня в листья и из листьев во все другие органы. Прекратится процесс образования органических веществ и испарение воды. В конце концов погибнет все растение 2]Проверьте себя.ответьте на вопросы. 1)Это все растения на планете 2)- 3)Всего две. Где имеют тебя и вторая где имеешь ты. Есть еще третья, кремлевская, но там имеют нас. 4)УСЛОВИЯ ЖИЗНИ РАСТЕНИЙ.
Как бы ни отличались растения друг от друга, все они нуждаются в свете, тепле, воде, воздухе и минеральных солях.
Свет — это одно из важнейших условий, необходимых для жизни растений. Недаром зеленые растения называют «детьми солнца».
Свет необходим растениям для образования хлорофилла и крахмала. Свет нужен для нормального роста растений. Попробуйте затенить растение, и стебли его изменятся. Они поблекнут, станут длиннее и тоньше. Это особенно заметно на комнатных растениях зимой и на молодых деревцах, растущих под пологом темного леса.
Тепло также необходимо для жизни растений. При понижении температуры до одного градуса мороза замирают почти все жизненные процессы в организме растений — дыхание, рост, размножение и другие. Весной, когда температура повышается, вновь усиливается деятельность органов растений. Но и к теплу различные растения относятся по-разному. Одни из Них теплолюбивы, другие, наоборот, достаточно холодостойки.
Теплолюбивые растения — южане по происхождению. Это кукуруза, просо, фасоль, тыква, огурцы, помидоры и другие.
Холодостойких растений в средней полосе и на севере большинство. Семена их прорастать при 1—3 градусах тепла. Всходы свободно переносят легкие весенние заморозки.
Вода входит в состав цитоплазмы и клеточного сока каждой клетки растения. Без воды не могут передвигаться по растению и питательные вещества. Из углекислого газа и воды в хлорофилловых зернах на свету образуется крахмал. В жаркое время вода испаряется листьями, охлаждая растения. Жизнь растений без воды невозможна.
Одни растения, например ряска, кувшинка, кубышка, живут в воде. Другие, как капуста, тыква, растут на суше, но им необходимо много воды. Третьи растения, например просо, молодило, кактусы, нуждаются в Небольших количествах воды.
Воздух нужен растениям для дыхания и образования питательных органических веществ.
Дышат растения, как и животные, потребляя кислород. Кислородом дышат клетки всех органов растения. И если почва, где прорастают семена или находятся корни, слишком плотная, то семена и корни могут погибнуть, задохнувшись от недостатка кислорода.
Из воздуха для образования органических веществ растения поглощают и углекислый газ, который проникает через устьица листьев и чечевички стеблей.
Объяснение:
Периферична нервова система - це частина нервової системи. Вона знаходиться позаду головного та спинного мозку, забезпечує двосторонній зв'язок центральних відділів нервової системи з органами та системами організму. До периферичної нервової системи належать черепні та спинномозкові нерви, чутливі вузли черепних і спинномозкових нервів, вузли (ганглії) та нерви вегетативної (автономної) нервової системи а також ряд елементів нервової системи, за до яких сприймаються зовнішні та внутрішні подразники (рецептори та афектори). Нерви утворюються відростками нервових клітин, тіла яких лежать в межах головного та спинного мозку, а також в нервових вузлах периферичної нервової системи. Зовні нерви покриті пухкою сполучнотканинною оболонкою - епіневрієм. У свою чергу, нерв складається з пучків нервових волокон, покритих тонкою оболонкою - периневрієм, а кожне нервове волокно - ендоневрієм.
Епіневрій, або зовнішня оболонка нерва, складається зі сполучної тканини, в якій містяться кровоносні й лімфатичні судини, жирові елементи, нервові волокна та нервові закінчення.
Периневрій, або зовнішня оболонка окремого нервового пучка, подібно до епіневрію, складається зі сполучної тканини, в якій наявні найдрібніші розгалуження кровоносних і лімфатичних судин, нервових волокон, нервових закінчень і жирових клітин. Навколо нервового пучка є заповнений лімфоподібною рідиною периневральний р, який сполучається із субарахноїдальним спинного мозку.
Ендоневрій складається з безпосередньо прилеглої до периневрія сполучної тканини, що окутує окремі нервові волокна або їх дрібні пучки. У ендоневрії наявні капілярні мережі кровоносних судин та ендоневральні щілини.
Наявність периневральних і ендоневральних в, заповнених циркулюючою рідиною, з одного боку сприяє винесенню продуктів розпаду за межі нервових стовбурів, сплетень і корінців, а з іншого - створює умови для розвитку внутрішньостовбурової гіпертензії, що є одним із чинників виникнення больових феноменів.
Периферичні нерви можуть бути різними за довжиною та товщиною. Найдовшим черепним нервом є блукаючий нерв. Відомо, що периферична нервова система сполучає головний і спинний мозок з іншими системами за до двох видів нервових волокон - доцентрових і відцентрових. Перша група волокон проводить імпульси від периферії до ЦНС і називається чутливими (аферентними) нервовими волокнами, друга проводить імпульси від ЦНС до органу - це рухові (еферентні) нервові волокна.
Залежно від органів, які іннервуються, еферентні волокна периферичних нервів можуть виконувати рухову функцію - іннервують м'язову тканину; секреторну - іннервують залози; трофічну - забезпечують обмінні процеси в тканинах. Виділяють нерви рухові, чутливі та змішані.
Руховий нерв утворюється відростками нервових клітин, що знаходяться в ядрах передніх рогів спинного мозку або в рухових ядрах черепних нервів.
Чутливий нерв складається з відростків нервових клітин, які формують спинномозкові вузли або вузли черепних нервів.
Змішані нерви містять як чутливі, так і рухові нервові волокна.
Вегетативні нерви та їх гілки сформовані відростками клітин бічних рогів спинного мозку або вегетативними ядрами черепних нервів. Відростки цих клітин є передвузловими нервовими волокнами та йдуть до вегетативних (автономних) вузлів, які входять до складу вегетативних нервових сплетень. Відростки клітин вузлів прямують до органів і тканин та мають назву післявузлові нервові волокна.
Головними структурними елементами периферичного нерва є нервові волокна (мієлінові та безмієлінові). Серед мієлінових нервових волокон розрізняють волокна з товстою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 40—50 м/с, та волокна з тонкою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 10—14 м/с. Швидкість проведення імпульсу безмієліновими нервовими волокнами складає 0,7—1,3 м/с. Волокна з товстою мієліновою оболонкою забезпечують проведення складних і глибоких видів чутливості (вібрація, дискримінація, локалізація та ін.), волокна з тонкою мієліновою оболонкою - больову, температурну і тактильну, безмієлінові волокна - больову чутливість. При цьому, волокна з тонкою мієліновою оболонкою стосуються локалізованого болю, безмієлінові - дифузного болю. Мієлінові нервові волокна переважають у соматичних (спинномозкових і черепних) нервах, безмієлінові - у вісцеральних нервах симпатичної частини вегетативної системи. Нерви її парасимпатичної частини (блукаючий, окоруховий, проміжний, великий кам'янистий нерв та ін.) в основному складаються з мієлінових нервових волокон. Нервові волокна утворюють пучки, товщина яких залежить не тільки від кількості, але і від типу волокон. Більш міцні пучки утворені мієліновими волокнами. У зв'язку з тим, що нервові волокна переходять з одного пучка в іншій, утворюються складні внутрішньостовбурові сплетення. Цим пояснюється відсутність чітких зон порушення рухової, чутливої та вегетативної функції при частковому пошкодженні нерва.
2)От многих факторов: полив, питание, солнце, также от фотосинтекса;
3)Растение состоит из стебля,корня,листьев и цветков
4)Организм растения - единое целое Корень поглощает из почвы воду с минеральными солями и укрепляет растение в почве. Стебель выносит листья растения к свету, по стеблю передвигаются вода, минеральные соли и органические вещества. В хлорофилловых зернах листа на свету образуются органические вещества, которыми питаются клетки всех органов растения. Листья испаряют воду. Цветки и плоды являются органами семенного размножения растений. Теперь представьте, что один из органов растения, например корень, заболевает. Вода и минеральные соли перестают поступать в растение из почвы. Заболевание подземного органа — корня — немедленно отразится на всем растении. Без воды, которую поглощают корни, в листьях не могут образовываться органические вещества. Как только перестанет испаряться вода, листья, а затем и все растение перегреется под горячими лучами солнца и завянет. То же произойдет, если будет поврежден любой другой надземный орган растения. Например, при повреждении стебля нарушится передвижение веществ из корня в листья и из листьев во все другие органы. Прекратится процесс образования органических веществ и испарение воды. В конце концов погибнет все растение
2]Проверьте себя.ответьте на вопросы.
1)Это все растения на планете
2)-
3)Всего две. Где имеют тебя и вторая где имеешь ты. Есть еще третья, кремлевская, но там имеют нас.
4)УСЛОВИЯ ЖИЗНИ РАСТЕНИЙ.
Как бы ни отличались растения друг от друга, все они нуждаются в свете, тепле, воде, воздухе и минеральных солях.
Свет — это одно из важнейших условий, необходимых для жизни растений. Недаром зеленые растения называют «детьми солнца».
Свет необходим растениям для образования хлорофилла и крахмала. Свет нужен для нормального роста растений. Попробуйте затенить растение, и стебли его изменятся. Они поблекнут, станут длиннее и тоньше. Это особенно заметно на комнатных растениях зимой и на молодых деревцах, растущих под пологом темного леса.
Тепло также необходимо для жизни растений. При понижении температуры до одного градуса мороза замирают почти все жизненные процессы в организме растений — дыхание, рост, размножение и другие. Весной, когда температура повышается, вновь усиливается деятельность органов растений. Но и к теплу различные растения относятся по-разному. Одни из Них теплолюбивы, другие, наоборот, достаточно холодостойки.
Теплолюбивые растения — южане по происхождению. Это кукуруза, просо, фасоль, тыква, огурцы, помидоры и другие.
Холодостойких растений в средней полосе и на севере большинство. Семена их прорастать при 1—3 градусах тепла. Всходы свободно переносят легкие весенние заморозки.
Вода входит в состав цитоплазмы и клеточного сока каждой клетки растения. Без воды не могут передвигаться по растению и питательные вещества. Из углекислого газа и воды в хлорофилловых зернах на свету образуется крахмал. В жаркое время вода испаряется листьями, охлаждая растения. Жизнь растений без воды невозможна.
Одни растения, например ряска, кувшинка, кубышка, живут в воде. Другие, как капуста, тыква, растут на суше, но им необходимо много воды. Третьи растения, например просо, молодило, кактусы, нуждаются в Небольших количествах воды.
Воздух нужен растениям для дыхания и образования питательных органических веществ.
Дышат растения, как и животные, потребляя кислород. Кислородом дышат клетки всех органов растения. И если почва, где прорастают семена или находятся корни, слишком плотная, то семена и корни могут погибнуть, задохнувшись от недостатка кислорода.
Из воздуха для образования органических веществ растения поглощают и углекислый газ, который проникает через устьица листьев и чечевички стеблей.
Минеральные соли поступают в растение из почвы.
5)к споровым относятся: папоротники, мхи, хвощи, плауны
ВСЁ ЧТО МОГ!