Тест «Сообщества и популяции» 1. Основным типом взаимоотношений организмов являются:
А) фабрические
Б) трофические;
В) форические;
Г) топические.
2. Эволюционное значение отношений «хищник – жертва» заключается в:
А) появление взаимных при у взаимодействующих видов;
Б) регуляция численности хищников;
В) сдерживание роста численности жертв;
Г) создание условий для естественного отбора.
3. Поисковая активность при добыче корма развита у:
А) животных-фильтраторов;
Б) пасущихся животных;
В) паразитов;
Г) животных-собирателей.
4. Правило, утверждающее невозможность длительного существования на одной территории видов с близкими требованиями к факторам среды:
А) правило 10%;
Б) правило Аллена;
В) правило Гаузе;
Г) правило Либиха.
5. Состав природных сообществ определяется отношениями между видами:
А) симбиозом;
Б) квартиранством;
В) хищничеством;
Г) конкуренцией.
6. Антропогенная нагрузка на луговые экосистемы приводит к изменению видового состава фитоценоза. Некоторые луговые виды сокращают численность, а их место занимают растения – спутники человека. Какое правило иллюстрирует данный пример:
А) закон Гаузе;
Б) закон Коммонера;
В) правило Тинеманна;
Г) правило Бергмана.
7. Экологическая неоднородность вида обеспечивается:
А) различной плотностью популяций;
Б) нестабильной полово-возрастной структурой;
В) при особей отдельных популяций к условиям внешней среды;
Г) волнами жизни.
8. Саморегуляция численности особей внутри популяции обеспечивается:
А) внутривидовыми взаимоотношениями;
Б) межвидовыми отношениями;
В) изоляцией популяций;
Г) антропогенной нагрузкой.
9. При стабильной динамике популяции изменение численности происходит:
А) в сотни раз;
Б) в несколько раз;
В) в десятки;
Г) не изменяется.
10. Создание антропоценозов на основе законов и правил экологии называется:
А) биотехнология;
Б) биологическая инженерия;
В) экологическая инжененерия;
Г) ресурсоведение.
11*. Конкурентами являются:
А) суслики и овцы;
Б) сайгаки и волки;
В) суслики и мыши-полёвки;
Г) саранча и сайгаки.
12*. «Цветение воды» как причина массового замора рыб в водоёмах является:
А) прямым биотическим фактором;
Б) косвенным биотическим фактором;
В) прямым абиотическим фактором;
Г) косвенным абиотическим фактором.
13. Используя формулу Жаккара, сравните фитоценозы и сделайте выводы о их сходстве и различии.
, где А – число видов в 1-ом сообществе, В – число видов во 2-ом сообществе; С – число видов, общих для обоих сообществ.
Остепнённый луг на незастроенной городской территории: манжетка обыкновенная, колокольчик раскидистый, короставник полевой; горошек мышиный, мятлик однолетний, вейник наземный, земляника лесная, ежа сборная, тимофеевка луговая, вязель пёстрый, подорожник обыкновенный, одуванчик лекарственный.
Опушка лиственного леса: манжетка обыкновенная, марьянник дубравный, гвоздика травянка, трясунка средняя, земляника лесная, короставник полевой, колокольчик раскидистый, колокольчик крапиволистный, тимофеевка луговая, ежа сборная, подорожник ланцетолистный, колючник бибирштейна.
Луговая степь: ковыль перистый, ковыль красивейший, манжетка обыкновенная, вязель пёстрый, эспарцет песчаный, остролодочник, овсец Шелля, овсец опушенный, овсяница луговая, гвоздика травянка, лапчатка гусиная, лапчатка норвежская.
Бурьянные заросли пустыря: подорожник обыкновенный, одуванчик лекарственный, пырей ползучий, мятлик однолетний, мятлик сплюснутый, ежа сборная, тимофеевка луговая, донник лекарственный, лопух большой, репешок обыкновенный, циклахена дурнишниколистная, марь белая, лебеда раскидистая.
Енергія не може бути ні народжена, ні знищена, вона може бути лише трансформована з однієї форми в іншу.
Закон збереження енергії
Основні поняття й ключові терміни: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Колообіг речовин і потік енергії.
Пригадайте! Що таке екосистема?
Поміркуйте!
Що пов’язує ці організми між собою?
ЗМІСТ
Які зв'язки є визначальними у функціонуванні екосистеми?
Всередині екосистеми обмін речовин, енергії та інформації здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів й редуцентів, пов’язаних між собою харчовими зв’язками. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка - трофічним рівнем. Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - це послідовний ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі. Термін «ланцюг живлення» запропонував Ч. Елтон у 1934 р. Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти, якими є автотрофні організми. Наступні ланки трофічних ланцюгів займають гетеротрофні консументи: рослиноїдні, м’ясоїдні та всеїдні тварини. Рештки організмів ще містять органічні речовини й енергію, тому можуть бути використані редуцентами.
Це сапротрофні бактерії, гриби й тварини. Таким чином, функціональними компонентами екосистем є продуценти, консументи йредуценти.
Іл. 150. Трофічні рівні ланцюгів виїдання: листя рослин - рослиноїдні комахи - хижі комахи - комахоїдні птахи - хижі птахи
За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні. Пасовищні, або ланцюги виїдання (іл. 150), - це ряд організмів, який починається із зелених рослин (наприклад, трава - зелений коник - ящірка - яструб). Детритні, або ланцюги розщеплення (іл. 151), - це ряд організмів, що починається з мертвої органічної речовини (наприклад, опале листя - дощовий черв’як - кріт - лисиця).
Іл. 151. Трофічні рівні ланцюгів розщеплення: опале листя (детрит) - ґрунтові сапротрофи (бактерії, гриби, амеби, інфузорії, черви) - ґрунтові сапрофаги (хижі комахи, кліщі) - хижі комахи, комахоїдні ссавці
У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а взаємопереплетені, оскільки один і той самий вид одночасно може бути ланкою різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують мережу живлення (трофічну мережу) (іл. 152).
Іл. 152. Трофічна мережа діброви
Отже, функціонування екосистем забезпечується харчовими зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів та редуцентів у ланцюги й мережі живлення.
Які основні закономірності функціонування екосистем?
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ - сукупність процесів, що забезпечують діяльність, існування та розвиток екосистеми в часі. Основними закономірностями функціонування екосистем є такі.
Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії Р. Ліндемана (1942), правило «десяти відсотків»): екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.
Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків (іл. 153). Екологічна піраміда - це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення. Залежно від показника, покладеного в основу, є різні види екологічних пірамід:
піраміда чисел — відображає кількість особин у кожному рівні ланцюга живлення; може бути оберненою;
піраміда біомаси — кількість органічної речовини; лише прямого типу;
піраміда енергії — кількість енергії в їжі; лише прямого типу.
Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів та редуцентів.
Енергія не може бути ні народжена, ні знищена, вона може бути лише трансформована з однієї форми в іншу.
Закон збереження енергії
Основні поняття й ключові терміни: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Колообіг речовин і потік енергії.
Пригадайте! Що таке екосистема?
Поміркуйте!
Що пов’язує ці організми між собою?
ЗМІСТ
Які зв'язки є визначальними у функціонуванні екосистеми?
Всередині екосистеми обмін речовин, енергії та інформації здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів й редуцентів, пов’язаних між собою харчовими зв’язками. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка - трофічним рівнем. Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - це послідовний ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі. Термін «ланцюг живлення» запропонував Ч. Елтон у 1934 р. Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти, якими є автотрофні організми. Наступні ланки трофічних ланцюгів займають гетеротрофні консументи: рослиноїдні, м’ясоїдні та всеїдні тварини. Рештки організмів ще містять органічні речовини й енергію, тому можуть бути використані редуцентами.
Це сапротрофні бактерії, гриби й тварини. Таким чином, функціональними компонентами екосистем є продуценти, консументи йредуценти.
Іл. 150. Трофічні рівні ланцюгів виїдання: листя рослин - рослиноїдні комахи - хижі комахи - комахоїдні птахи - хижі птахи
За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні. Пасовищні, або ланцюги виїдання (іл. 150), - це ряд організмів, який починається із зелених рослин (наприклад, трава - зелений коник - ящірка - яструб). Детритні, або ланцюги розщеплення (іл. 151), - це ряд організмів, що починається з мертвої органічної речовини (наприклад, опале листя - дощовий черв’як - кріт - лисиця).
Іл. 151. Трофічні рівні ланцюгів розщеплення: опале листя (детрит) - ґрунтові сапротрофи (бактерії, гриби, амеби, інфузорії, черви) - ґрунтові сапрофаги (хижі комахи, кліщі) - хижі комахи, комахоїдні ссавці
У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а взаємопереплетені, оскільки один і той самий вид одночасно може бути ланкою різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують мережу живлення (трофічну мережу) (іл. 152).
Іл. 152. Трофічна мережа діброви
Отже, функціонування екосистем забезпечується харчовими зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів та редуцентів у ланцюги й мережі живлення.
Які основні закономірності функціонування екосистем?
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ - сукупність процесів, що забезпечують діяльність, існування та розвиток екосистеми в часі. Основними закономірностями функціонування екосистем є такі.
Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії Р. Ліндемана (1942), правило «десяти відсотків»): екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.
Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків (іл. 153). Екологічна піраміда - це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення. Залежно від показника, покладеного в основу, є різні види екологічних пірамід:
піраміда чисел — відображає кількість особин у кожному рівні ланцюга живлення; може бути оберненою;
піраміда біомаси — кількість органічної речовини; лише прямого типу;
піраміда енергії — кількість енергії в їжі; лише прямого типу.
Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів та редуцентів.