Тест «Відділ Голонасінні» 1. До вищих насінних рослин належать:
а) Папороті; б) Голонасінні; в) Мохи; г) Водорості
2. Насіння Голонасінних поширюється за до :
а) води; б) вітру; в) комах; г) ссавців;
3. Кущами серед голонасінних є:
а) модрина; б) кедр; в) вельвічія; г) ялівець;
4. Запилення голонасінних відбувається за до :
а) птахів; б) людини; в) вітру; г) води;
розмноження голонасінних рослин:
а) статеве; б) нестатеве; в) вегетативне;
6. Голонасінні рослини:
а) утворюють плоди; б) плодів не утворюють;
7. Укажіть, які життєві форми рослин не трапляються
серед представників сучасних голонасінних:
а)кущі; б) дерева; в) ліани; г) трави;
8. Укажіть, які групи рослин не належать до відділу Голонасінні:
а) саговники; б) пальми; в) хвойні; г) гінкгові;
9. Укажіть, пилкове зерно сосни звичайної містить:
а) спермії; б) яйцеклітину; в) насінину; г) зародок;
10.Виберіть з переліку ознаки голонасінних:
а) відсутність кущів ; б) відсутність плоду; г) наявність
голкоподібних листків, д) наявність насіння,
е) відсутність насіння;
11. До листопадних хвойних належить::
а) сосна; б) ялина; в) ялівець; г) модрина;
12. Якого кольору чоловічі шишки у сосни? :
а) червоного; б) жовтого; в) блакитного, в) зеленого

К типу Членистоногих майского жука относят по следующим признакам:

1 Членистое строение конечностей и тела

2 хитиновая кутикула

3 фосеточные глаза

2) У майского жука характерные признаки насекомых: тело подразделяется на голову, грудь и брюшко. Три пары ног, и дыхальца, ведущие в трахеи, так же у майского жука полное превращение, что относит его к классу Жуки (caleoptera)? грызущий ротовой аппарат, передняя пара надкрыльев, защищающая вторую пару нежных перепончатых крыльев. Так же у него два сложных глаза, есть усики. Так же у майского жука хитиновый щиток, что несомненно определяет его, как членистоногого.

3) Латинское название отряда «Coleoptera» происходит от др. -греч. κολεός — «ножны» и πτερόν — «крыло». Своё название — «жесткокрылые», представители отряда получили в связи с видоизменением передней пары крыльев в хитинизированные твёрдые надкрылья.

(можно сказать что ответ на все находится во втором объяснении)

Значення тварин. як і рослин, у природі величезне. Ми знаємо, що багато рослин запилюється тільки тваринами, що тварини відіграють велику роль у розповсюдженні насіння деяких рослин. Вони, як і бактерії, беруть дуже активну участь в утворенні грунту. Дощові черв’яки, мурашки та інші дрібні тварини постійно вносять у грунт органічні речовини, роздрібнюють їх і таким чином сприяють утворенню перегною. Через нірки, вириті ними, легше проникають до коріння рослини вода й повітря. Зелені рослини збагачують повітря киснем, потрібним для дихання всіх живих істот. Частина тварин живиться  рослинами, а хижаки – травоїдними тваринами. Отже, тварини не можуть існувати без рослин. Але й життя рослин залежить від життєдіяльності тварин. Тварини завжди мали й тепер мають дуже велике значення для людини. Наші далекі предки, які жили 100-150 тис. років тому, знали диких звірів, птахів, риб та інших тварин. Життя первісних людей багато в чому залежало від полювання й рибальства. М’ясо впольованих тварин було основною людською їжею. З шкур убитих звірів виготовляли одяг, з кісток – ножі, скребачки, голки, наконечники для списів. Сухожилля використовували замість ниток для зшивання шкур і як тятиви для луків. Успіх полювання залежав не тільки від сили й спритності мисливців, а й від уміння виявити гніздо птаха, знайти потрібний слід, вибрати найкращий час для облави. Людина мусила також остерігатися хижаків, відрізняти отруйних змій від неотруйних. Вивчивши повадки диких звірів, стародавні люди зуміли приручити деяких їх них. Першою свійською твариною став собака, якого використовували, як цінного помічника на полюванні. Згодом з’явилися свійські свині, рогата худоба, птиця. З часом роль тварин у людському життя змінилася. Зменшилося значення диких звірів як джерела їжі, бо свійські тварини стали давати м’ясо, шерсть і молоко. Проте в людини з’явилися нові вороги з тваринного світу – різні комахи, які шкодили культурним рослинам. У ХХ ст. дуже активна господарська діяльність людини – вирубування лісів, будівництво гідростанцій, розширення посівних площ і т.д. – призвела до того, що багато диких тварин опинилося у важких умовах існування, зменшилася їх кількість, деякі види стали рідкісними, інші зовсім зникли. Тому виникла потреба в їх охороні. Однак значення травин для людини не тільки не зменшилося, а й навіть зросло. Адже тварини значною мірою забезпечують населення Землі продуктами харчування і промисловість сировиною. Значну частину продуктів харчування, я також шкіру, віск, шовк, шерсть та іншу сировину людина дістає від свійських тварин. Рибальство, особливо морське, промисел ракоподібних і молюсків також мають важливе значення в забезпеченні харчовими продуктами, вітамінами, ліками. З їхніх відходів виробляють кормове борошно і добрива. Існують і такі тварини, що викликають різні хвороби (малярію, глистяні захворювання, коросту та ін.). Деякі тварини є переносниками хвороб (наприклад, вони переносять від хворих до здорових людей висипний тиф, комарі – малярію, блохи – чуму). Людина охороняє корисних тварин, сприяє їхньому розмноженню, а з шкідливими веде боротьбу