ответ:частота виникнення мутацій у вірусів набагато вища, ніж у багатоклітинних організмів, тому їх еволюція відбувається в десятки разів швидше. Найбільш помітним для людей еволюційним пристосуванням вірусів є набуття стійкості проти лікарських препаратів. Коли в 80-х з'явилися перші засоби для лікування ВІЛ, у більшості пацієнтів ефективне лікування тривало не достатньо довго, оскільки вірус набував стійкості проти антиретровірусних препаратів впродовж кількох років[19], що робило лікування ними неефективним. Зараз, щоб сповільнити еволюцію вірусу ВІЛ до форм нечутливих до ліків, використовують для лікування хворих на СНІД використовують суміші препаратів з різними механізмами дії, в цьому випадку виникнення в одного з екземплярів вірусу мутації, що захищає від дії певного препарату, не гарантує цьому екземпляру вірусу виживання, що сповільнює закріплення такої мутац советую это скопировать и сделать презентацию)
ответ:Перед любым видом живых организмов стоят две основные задачи: размножаясь, сохранить свой вид и, по возможности, занять максимальное расселиться. Понятно, что паразитическим животным выполнение этих задач дается труднее, чем свободноживущим. Паразиты, как правило, поразительно плодовиты. Мало того, благодаря следующим один за другим актам партеногенетического размножения одно яйцо может дать начало многим сотням, а то и тысячам экземпляров инвазионных стадий. В. А. Догель назвал это «законом большого числа яиц и потомства у паразитов» . Так обеспечивается сохранение вида.
Объяснение:
Ну а зачем же смена хозяев? Для расселения. Представьте себе, к примеру, цепочку хозяев кошачьей двуустки (Opistorchis felineus): кошка – улитка (Bithynia tentaculata) – какая-нибудь из карповых рыб. Ясно, что окончательный хозяин – кошка – вовсе не путешественница, предпочитает свой дом. Улитка может быть унесена течением, а уж про рыб и говорить не приходится – они могут уплыть довольно далеко. В результате очередная кошка может заразиться за многие километры от жилья первой.
А в некоторых случаях сложность циклов повторяет эволюционный процесс развития паразитизма у данной группы паразитов.
Или имеет уже вторичное усложнение, связанное с обретением новых хозяев, может отражать общие экологические тенденции и пр.
ответ:частота виникнення мутацій у вірусів набагато вища, ніж у багатоклітинних організмів, тому їх еволюція відбувається в десятки разів швидше. Найбільш помітним для людей еволюційним пристосуванням вірусів є набуття стійкості проти лікарських препаратів. Коли в 80-х з'явилися перші засоби для лікування ВІЛ, у більшості пацієнтів ефективне лікування тривало не достатньо довго, оскільки вірус набував стійкості проти антиретровірусних препаратів впродовж кількох років[19], що робило лікування ними неефективним. Зараз, щоб сповільнити еволюцію вірусу ВІЛ до форм нечутливих до ліків, використовують для лікування хворих на СНІД використовують суміші препаратів з різними механізмами дії, в цьому випадку виникнення в одного з екземплярів вірусу мутації, що захищає від дії певного препарату, не гарантує цьому екземпляру вірусу виживання, що сповільнює закріплення такої мутац советую это скопировать и сделать презентацию)
Объяснение:
ответ:Перед любым видом живых организмов стоят две основные задачи: размножаясь, сохранить свой вид и, по возможности, занять максимальное расселиться. Понятно, что паразитическим животным выполнение этих задач дается труднее, чем свободноживущим. Паразиты, как правило, поразительно плодовиты. Мало того, благодаря следующим один за другим актам партеногенетического размножения одно яйцо может дать начало многим сотням, а то и тысячам экземпляров инвазионных стадий. В. А. Догель назвал это «законом большого числа яиц и потомства у паразитов» . Так обеспечивается сохранение вида.
Объяснение:
Ну а зачем же смена хозяев? Для расселения. Представьте себе, к примеру, цепочку хозяев кошачьей двуустки (Opistorchis felineus): кошка – улитка (Bithynia tentaculata) – какая-нибудь из карповых рыб. Ясно, что окончательный хозяин – кошка – вовсе не путешественница, предпочитает свой дом. Улитка может быть унесена течением, а уж про рыб и говорить не приходится – они могут уплыть довольно далеко. В результате очередная кошка может заразиться за многие километры от жилья первой.
А в некоторых случаях сложность циклов повторяет эволюционный процесс развития паразитизма у данной группы паразитов.
Или имеет уже вторичное усложнение, связанное с обретением новых хозяев, может отражать общие экологические тенденции и пр.