Значення рослин у природі та житті людини. Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб. Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі. З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо. У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин. 2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення. У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах. Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується ( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо. Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям. Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.
Роль природи в житті людини. Зараз, у XXI столітті, ми вже ніби знаємо роль природи в житті людини .Саме вона, знищивши природу, створила навколо себе «навколишнє середовище». Саме вона поставила планету на край безодні своїми атомними дослідженнями, забуваючи, що ми теж частина цієї природи. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є. А що буде потім, мало хто замислюється. Людина і природа… Ці два поняття взаємопов’язані зараз, як ніколи. Людина не може жити без природи, без голосів птахів і весняної повені, без яскравого теплого сонця і сумного осіннього падолисту. Навіть без таких найпростіших речей ми не можемо прожити, як хліб і вода. А це теж дає нам природа. Та вона теж залежить від нас. Сьогодні вже природа не може бути сама по собі. І люди в основному виправляють власні огріхи: розводять рідкісні види риб і тварин, допомагають вижити слабким, відвертають часто смертельну загрозу від тварин. Зараз людина стала могутньою і безпорадною. Могутньою, бо одним натиском кнопки ми можемо знищити свою планету, бо посилаємо у далекий космос розвідку» — космічні апарати, вирощуємо у пробірках малят. Безпорадні ж ми, бо не можемо протистояти власній всемогутності. Ми не можемо навіть передбачити землетрус чи виверження вулканів. Сильний вітер, дощ або сніг примушує нас ховатися у власній оселі. Протистояти стихіям ми не можемо. Зараз важливо зрозуміти одне одного, навчитися читати велику книгу природи і співпрацювати з нею. Думаю, що найголовніше наше завдання — не шкодити природі, не забруднювати воду, повітря, ліс. Дуже часто люди (і великі, і малі), відпочиваючи в лісі, викидають консервні банки, пластикові або скляні пляшки, поліетиленові пакети. Ні на мить вони не замислюються, як почувається при цьому ліс, який дав їм притулок та відпочинок. Не робити цього самим, зупинити від таких дій інших — це і є наш маленький внесок до скарбниці рідної природи. загрузка...
Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб.
Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі.
З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо.
У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин.
2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення.
У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах.
Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується
( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо.
Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям.
Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.