У кур укороченные ноги доминируют над нормальными, а гребень розовидной формы – над простым. В результате скрещивания гетерозиготной по этим признакам курицы и петуха с нормальными ногами и простым гребнем получено 80 цыплят.

Яка роль вірусів у природі та житті людини? віруси у природі регулюють чисельність своїх хазяїв. вважають, що віруси відіграють певну роль в еволюції прокаріотів, оскільки можуть передавати спадкову інформацію від однієї бактеріальної клітини до іншої, як усередині одного виду, так і між різними , вбудовуючись у днк клітини-хазяїна. у житті людини віруси відіграють переважно негативну роль. вони спричиняють багато різноманітних захворювань людини, свійських тварин і культурних рослин. у людини віруси вражають органи дихання (наприклад, грип), травлення (гастроентерити, гепатити), нервову (поліомієліти, енцефаліти, сказ) систему, шкіру і слизові оболонки (герпес, кір, вітряна віспа), клітини різних систем органів (віспа, жовта пропасниця), пригнічують імунні реакції (снід), призводять до деяких видів ракових захворювань (мал. 79). у свійських тварин вони спричинюють ящур парнокопитних, ентерит і чумку собак, чуму курей та інші захворювання, деякі з них (ящур та ін.) небезпечні й для людини

Мутаційна мінливість — це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін. мутація (латин. mutatio — зміна) — це зміна, що зумовлена реорганізацією структур відтворення, перебудовою ге¬нетичного апарату. мутації виникають раптово, що іноді різко відрізняє організм від вихідної форми. мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які від покоління до покоління. ботанікам та зоологам такі змі¬ни були відомі дуже здавна. мутаційній мінливості присвятили свої роботи с. i. коржинський і г. де фріз. термін «мутація» був запропонований гуго де фрізом у 1901 році.комбінативна мінливість — це поява нових поєднань ознак унаслідок перекомбінації генів (нових поєднань генів у генотипі). комбінативна мінливість виникає в організмів у результаті трьох основних процесів, незалежних один від одного. причини комбінативної мінливості: 1.      незалежне розходження хромосом під час мейозу. 2.      випадкове сполучення хромосом під час запліднення. 3.      кросинговер. процес формування кросоверних хромосом називають рекомбінацією. він різко підвищує різноманітність гамет. у результаті комбінативної мінливості спадкові фактори (гени) не змінюються, але виникають їхні нові поєднання, що призводить до появи організмів з іншим генотипом і фенотипом (гібридів). нові комбінації генів виникають часто й легко, але так само легко й руйнуються. джерелом комбінативної мінливості є статеве розмноження організмів, унаслідок якого виникає велика різноманітність генотипів. кожен організм має велику кількість генів, тому комбінування генів при статевому розмноженні веде до формування нового унікального генотипу та фенотипу. у кожного потомка є ознаки, що властиві для батька й матері. але навіть серед найближчих родичів не можна відшукати двох абсолютно однакових людей (виключення — однояйцеві близнюки). у чому ж полягають причини такої великої різноманітності? вони полягають у явищі комбінативної мінливості. проте комбінативна мінливість виникає у багатьох організмів, які розмножуються нестатево. наприклад, у мікроорганізмів виникли своєрідні механізми, що призводять до комбінативної мінливості,— трансформація і трансдукція. у прокаріотів можлива передача спадкової інформації від клітини до клітини за участю вірусів-бактеріофагів. це свідчить про велике значення комбінативної мінливості для еволюції та видоутворення. ч. дарвін надавав комбінативній мінливості великого значення, вважаючи, що разом із природним добором їй належить важлива роль у створенні нових форм (як у природі, так і в господарстві людини). проте виникнення видів у результаті тільки гібридизації — явище дуже рідкісне