У курей горохоподібний гребінь – домінантна ознака, а простий гребінь – рецесивна ознака, ген коротконогості домінує над геном нормальних ніг. Якого слід чекати потомства від схрещування півня, що має горохоподібний гребінь з короткими ногами (гетерозиготний за першою ознакою) з куркою, що має простий гребінь і короткими ногами (гомозигота за другою ознакою). ​

Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. Цей зв’язок існує з часу виникнення людини. Життя на Землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. Рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого балансу повітряного басейну. Щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню.

Рослинність планети - важливий компонент біогеоценозу, який справляє великий вплив на інші його компоненти. Він надзвичайно динамічний, постійно змінюється в часі і просторі. Рослини сприяють формуванню ґрунтового покриву, впливають на хімічний склад ґрунту і його родючість. Рослинні угруповання мають ґрунтозахисне, водоохоронне, повітроочисне, кліматорегулююче, санітарно-гігієнічне та культурно- естетичне значення.

Рослинний покрив відіграє величезну роль у ґрунтоутворенні. Рослинність є основним джерелом органічних речовин, які надходять у ґрунт і перетворюються за частю мікроорганізмів і тварин у гумус - важливий показник родючості ґрунту.

Нлнайважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. Багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості.

господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного

(корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель.

Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. Рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування),

взаємопов'язана.

Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями зі складною внутрішньою ієрархією, - термітів, бджіл, мурашок. Так, серед бджіл є бджоли-розвідниці. Повернувшись до вулика, розвідниця роздає нектар іншим бджолам. Запах указує, на яких квітках можна збирати нектар чи пилок. Щоб показати дороргу до цих квіток, бджола-розвідниця виконує танок – своєрідний б спілкування між бджолами. Розвідниця здійснює швидкі дрібненькі кроки, підстрибує, описує невеликі кола, міняє напрямок колового руху, повертаючись то праворуч, то ліворуч. Якщо джерело корму знайдено далеко від вулика, танцівниця описує вже не коло, а вісімки, похитуючи черевцем з боку в бік. Цими рухами бджола-розвідниця показує, в якому напрямку відносно сонця і на яку відстань треба летіти до джерела нектару.

У багатьох комах (бджіл, мурашок) існує здатність до вироблення умовних рефлексів. Проте якщо вони не підкріплюються, то зникають. Завдяки умовним рефлексам тварини пристосовуються до змінених умов середовищаю Отже, поведінка комах визначається взаємодією вроджених і набутих рефлексів.