Пеницилл – один з родів відділу сумчастих грибів. У природі ці організми поселяються на грунті і на живих рослинах, утворюючи пліснявий наліт дивовижного смарагдового і блакитного кольору.
Мукор – один з родів нижчих грибів. Ці організми живуть у верхніх шарах грунту. За відповідних умов – в теплі і при підвищеній вологості, вони швидко з’являються на поверхнях різних продуктів харчування і будь-яких інших істот, що мають органічну природу. При цьому субстрат набуває характерного ніжно-білий наліт, який з часом темніє.
Мукор може викликати захворювання – мукоромікозу у людини і тварин, які в першу чергу вражають дерму і органи дихання. При генералізації процесу, гриб починає розселятися по всьому організму, використовуючи, як базовий субстрат, клітини головного мозку.
Пеницилл має антибактеріальні властивості, відмічені Ернстом Дюшенна та Олександром Флемінгом, тому став основою для виготовлення антибіотика пеніциліну.
Тіло зрілого мукора диференційовано на клітини. Його міцелій нагадує одну клітку, подібну до гігантського спрута, в якій знаходиться безліч ядер. Колір такої освіти – білястий, іноді бежевий або ніжно сірий. З цього тіла-міцелію проростають окремі спорангієносцями. На їх вершинах утворюються темно-сірі, антрацитові спорангії, в яких містяться суперечки. При підвищеній вологості повітря оболонка спорангия розчиняється, і з нього прокидаються на субстрат тисячі нових спор.
У чому ж різниця між Пеницилл і мукор? Пеницилл – один з родів відділу сумчастих грибів. У природі ці організми поселяються на грунті і на живих рослинах, утворюючи пліснявий наліт дивовижного смарагдового і блакитного кольору.
Мукор – один з родів нижчих грибів. Ці організми живуть у верхніх шарах грунту. За відповідних умов – в теплі і при підвищеній вологості, вони швидко з’являються на поверхнях різних продуктів харчування і будь-яких інших істот, що мають органічну природу. При цьому субстрат набуває характерного ніжно-білий наліт, який з часом темніє.
Мукор може викликати захворювання – мукоромікозу у людини і тварин, які в першу чергу вражають дерму і органи дихання. При генералізації процесу, гриб починає розселятися по всьому організму, використовуючи, як базовий субстрат, клітини головного мозку.
Пеницилл має антибактеріальні властивості, відмічені Ернстом Дюшенна та Олександром Флемінгом, тому став основою для виготовлення антибіотика пеніциліну.
Тіло зрілого мукора диференційовано на клітини. Його міцелій нагадує одну клітку, подібну до гігантського спрута, в якій знаходиться безліч ядер. Колір такої освіти – білястий, іноді бежевий або ніжно сірий. З цього тіла-міцелію проростають окремі спорангієносцями. На їх вершинах утворюються темно-сірі, антрацитові спорангії, в яких містяться суперечки. При підвищеній вологості повітря оболонка спорангия розчиняється, і з нього прокидаються на субстрат тисячі нових спор.
Мукор здатні до статевого розмноження – зигогамия, коли схрещуються дві сусідні багатоядерні клітини-Гігантелла, а також можуть збільшити чисельність особин виду вегетативним шляхом. При цьому від материнської клітини тягнуться в різні сторони гіфи-столони. Намацавши відповідний субстрат, вони випускають ризоиди, закріплюються і відриваються від батьківського організму.
Тіло пеницилла складається з багатьох клітин. З гифов міцелію виростають конідієносци. Їх вершини гілкуються, надаючи грибу схожість з дитячою ручкою. На Вершинка цих «ручок» утворюються одноклітинні суперечки – конідії. При сприятливих умовах (підвищена вологість і температура), спори випадають в субстрат і проростають. Вони є основним розмноження пеницилла.
Окремі мукорової гриби, як потужне джерело ферментів, використовуються в процесі закваски продуктів. За до мукора китайського, улітковідного і гроновидного виготовляються сухі або «китайські» дріжджі, брага, соєвий сир, а з картоплі – етиловий спирт. Раманніановий мукор є основною сировиною для виготовлення антибіотика раміціна.
Пеницилл – це базове сировину для виготовлення антибіотика пеніциліну.
У природі мукор і пеніцили є типовими сапрофіти, одними з найважливіших ланок етапу розкладу і мінералізації органічних останків.
відмінність мукора від пеницилла полягає в наступному:
Обидва гриба належать до різних відділів Царства Грибов.
Мукор здатний розвиватися на більшій кількості видів субстратів – грунт, жива і мертва плоть, рослини і тварини. Пеницилл воліє грунт і живі рослинні організми; рідше поселяється на продуктах харчування, які мають рослинну природу.
Колір міцелію мукора – біло-сіро-антрацитний. Колір міцелію пеницилла – лазуровий, трав’янистий, смарагдовий.
Тіло мукора – одноклітинне з багатьма ядрами, у пеницилла – многоклеточное.
Мукор розмножується статевим, вегетативним спорами, а Пеницилл воліє розмножуватися виключно спорами.
Мукор має більше галузей застосування – в харчовій промисловості та фармакології, Пеницилл застосовується для виготовлення антибіотика пеніциліну.
Відповідь:
Пеницилл – один з родів відділу сумчастих грибів. У природі ці організми поселяються на грунті і на живих рослинах, утворюючи пліснявий наліт дивовижного смарагдового і блакитного кольору.
Мукор – один з родів нижчих грибів. Ці організми живуть у верхніх шарах грунту. За відповідних умов – в теплі і при підвищеній вологості, вони швидко з’являються на поверхнях різних продуктів харчування і будь-яких інших істот, що мають органічну природу. При цьому субстрат набуває характерного ніжно-білий наліт, який з часом темніє.
Мукор може викликати захворювання – мукоромікозу у людини і тварин, які в першу чергу вражають дерму і органи дихання. При генералізації процесу, гриб починає розселятися по всьому організму, використовуючи, як базовий субстрат, клітини головного мозку.
Пеницилл має антибактеріальні властивості, відмічені Ернстом Дюшенна та Олександром Флемінгом, тому став основою для виготовлення антибіотика пеніциліну.
Тіло зрілого мукора диференційовано на клітини. Його міцелій нагадує одну клітку, подібну до гігантського спрута, в якій знаходиться безліч ядер. Колір такої освіти – білястий, іноді бежевий або ніжно сірий. З цього тіла-міцелію проростають окремі спорангієносцями. На їх вершинах утворюються темно-сірі, антрацитові спорангії, в яких містяться суперечки. При підвищеній вологості повітря оболонка спорангия розчиняється, і з нього прокидаються на субстрат тисячі нових спор.
У чому ж різниця між Пеницилл і мукор? Пеницилл – один з родів відділу сумчастих грибів. У природі ці організми поселяються на грунті і на живих рослинах, утворюючи пліснявий наліт дивовижного смарагдового і блакитного кольору.
Мукор – один з родів нижчих грибів. Ці організми живуть у верхніх шарах грунту. За відповідних умов – в теплі і при підвищеній вологості, вони швидко з’являються на поверхнях різних продуктів харчування і будь-яких інших істот, що мають органічну природу. При цьому субстрат набуває характерного ніжно-білий наліт, який з часом темніє.
Мукор може викликати захворювання – мукоромікозу у людини і тварин, які в першу чергу вражають дерму і органи дихання. При генералізації процесу, гриб починає розселятися по всьому організму, використовуючи, як базовий субстрат, клітини головного мозку.
Пеницилл має антибактеріальні властивості, відмічені Ернстом Дюшенна та Олександром Флемінгом, тому став основою для виготовлення антибіотика пеніциліну.
Тіло зрілого мукора диференційовано на клітини. Його міцелій нагадує одну клітку, подібну до гігантського спрута, в якій знаходиться безліч ядер. Колір такої освіти – білястий, іноді бежевий або ніжно сірий. З цього тіла-міцелію проростають окремі спорангієносцями. На їх вершинах утворюються темно-сірі, антрацитові спорангії, в яких містяться суперечки. При підвищеній вологості повітря оболонка спорангия розчиняється, і з нього прокидаються на субстрат тисячі нових спор.
Мукор здатні до статевого розмноження – зигогамия, коли схрещуються дві сусідні багатоядерні клітини-Гігантелла, а також можуть збільшити чисельність особин виду вегетативним шляхом. При цьому від материнської клітини тягнуться в різні сторони гіфи-столони. Намацавши відповідний субстрат, вони випускають ризоиди, закріплюються і відриваються від батьківського організму.
Тіло пеницилла складається з багатьох клітин. З гифов міцелію виростають конідієносци. Їх вершини гілкуються, надаючи грибу схожість з дитячою ручкою. На Вершинка цих «ручок» утворюються одноклітинні суперечки – конідії. При сприятливих умовах (підвищена вологість і температура), спори випадають в субстрат і проростають. Вони є основним розмноження пеницилла.
Окремі мукорової гриби, як потужне джерело ферментів, використовуються в процесі закваски продуктів. За до мукора китайського, улітковідного і гроновидного виготовляються сухі або «китайські» дріжджі, брага, соєвий сир, а з картоплі – етиловий спирт. Раманніановий мукор є основною сировиною для виготовлення антибіотика раміціна.
Пеницилл – це базове сировину для виготовлення антибіотика пеніциліну.
У природі мукор і пеніцили є типовими сапрофіти, одними з найважливіших ланок етапу розкладу і мінералізації органічних останків.
відмінність мукора від пеницилла полягає в наступному:
Обидва гриба належать до різних відділів Царства Грибов.
Мукор здатний розвиватися на більшій кількості видів субстратів – грунт, жива і мертва плоть, рослини і тварини. Пеницилл воліє грунт і живі рослинні організми; рідше поселяється на продуктах харчування, які мають рослинну природу.
Колір міцелію мукора – біло-сіро-антрацитний. Колір міцелію пеницилла – лазуровий, трав’янистий, смарагдовий.
Тіло мукора – одноклітинне з багатьма ядрами, у пеницилла – многоклеточное.
Мукор розмножується статевим, вегетативним спорами, а Пеницилл воліє розмножуватися виключно спорами.
Мукор має більше галузей застосування – в харчовій промисловості та фармакології, Пеницилл застосовується для виготовлення антибіотика пеніциліну.