Радужная оболочка представляет собой переднюю часть сосудистой оболочки глаза. Это очень тонкая периферическая ее составляющая. Она, цилиарное (ресничное) тело и хориоидея являются тремя основными частями сосудистого тракта, формируемыми в период от четырех до восьми месяцев внутриутробного развития плода. Радужная оболочка образуется примерно к семнадцатой неделе в том месте, где на край так называемого глазного бокала происходит «наложение» мезодермы. К пятому месяцу формируется сфинктер радужки – мышца, ответственная за уменьшение размеров зрачка. Чуть позже появляется дилататор. Это внутренняя мышца, которая впоследствии будет обеспечивать расширение. В результате гармоничного и слаженного взаимодействия сфинктера и дилататора радужная оболочка глаза выполняет функцию диафрагмы, которая эффективным образом регулирует поток проникающих световых лучей. К шестому месяцу полностью формируется задняя пигментная эпителиальная ткань. На этом завершаются основные процессы формирования данной системы.
За останнє століття кількість видів, що знаходяться на межі зникнення зросла в декілька десятків разів. Ця загальносвітова тенденція не оминула також і нашу країну. Велика кількість різноманітних рослин, тварин і інших живих істот, що ділять з нами простори України, потребують суттєвого захисту. Ця ситуація склалася в першу чергу саме через вплив антропогенного фактору. Велика кількість різноманітних природоохоронних територій існує якраз тому, що ми намагаємося зберегти ці види, і дати їм шанс відродитися.
Екологічна система України наразі налічує три екологічні коридори — Подільський, Південноукраїнський та Галицько-Слободжанський. В кожному з цих коридорів діють певні правила поведінки, існують обмеження на зведення різноманітних споруд і промислових комплексів, а також правила, що забороняють браконьєрство і інші види нелегального видобутку природних ресурсів.
Існування цих коридорів в перчу чергу необхідне для забезпечення нормальних процесів міграції різноманітних тварин та адекватного обміну генетичного матеріалу. Найбільша кількість територій, що формують ці коридори — це різноманітні заказники, заповідники та лісництва. Подібний формат організації цих територій — результат намагання забезпечити для всіх бажаючих доступ до них, але в той же час і забезпечити охорону різноманітних видів від тих людей, які прагнуть їм з тих чи інших причин нашкодити.
За останнє століття кількість видів, що знаходяться на межі зникнення зросла в декілька десятків разів. Ця загальносвітова тенденція не оминула також і нашу країну. Велика кількість різноманітних рослин, тварин і інших живих істот, що ділять з нами простори України, потребують суттєвого захисту. Ця ситуація склалася в першу чергу саме через вплив антропогенного фактору. Велика кількість різноманітних природоохоронних територій існує якраз тому, що ми намагаємося зберегти ці види, і дати їм шанс відродитися.
Екологічна система України наразі налічує три екологічні коридори — Подільський, Південноукраїнський та Галицько-Слободжанський. В кожному з цих коридорів діють певні правила поведінки, існують обмеження на зведення різноманітних споруд і промислових комплексів, а також правила, що забороняють браконьєрство і інші види нелегального видобутку природних ресурсів.
Існування цих коридорів в перчу чергу необхідне для забезпечення нормальних процесів міграції різноманітних тварин та адекватного обміну генетичного матеріалу. Найбільша кількість територій, що формують ці коридори — це різноманітні заказники, заповідники та лісництва. Подібний формат організації цих територій — результат намагання забезпечити для всіх бажаючих доступ до них, але в той же час і забезпечити охорону різноманітних видів від тих людей, які прагнуть їм з тих чи інших причин нашкодити.