Убатька були карі очі й довгі вії, а в матері - сірі очі й короткі вії. батько був гомозиготний за цими ознаками. які ознаки будуть у їхніх дітей, якщо ці ознаки перебувають у різних хромосомах? карі очі й довгі вії- ознаки домінантні. у яких шлюбах у їхніх онуків можуть народитися діти із сірими очима й довгими віями?

Наркотические препараты — агонисты опиоидных рецепторов — ЛС с наиболее выраженным противоболевым действием. Характерным проявлением их действия на человека, наряду с обезболивающим эффектом, является эйфория, сочетающаяся с состоянием душевного покоя и устранением при этом гнетущих физических ощущений, психических переживаний. После введения терапевтической дозы морфина аналгезирующее действие препарата проявляется раньше наступления сна. Возникающий под влиянием морфина сон обычно сопровождается яркими сновидениями (морфинный сон). Хотя лечение наркотическими препаратами сопровождается нежелательными побочными эффектами, неврологи и нейрохирурги, а также врачи других специальностей пользуются НА, когда курируют пациентов, страдающих от интенсивной боли, при которой применение ННА не дает достаточного терапевтического результата.

Так как выраженность наркотической зависимости обычно прямо пропорциональна обезболивающему эффекту НА, оправдана тенденция к назначению, по возможности тех из них, которые могут оказать достаточное обезболивающее действие при минимуме побочных эффектов.

При умеренной боли (головная боль, мигрень, зубная боль, невропатия, рефлекторная симпатическая дистрофия, альгодисменорея), не купирующихся НПВС, обычно применяют наркотические препараты со слабыми наркогенными свойствами — меперидин (50 мг), пентазоцин (50 мг), декстропропоксифен (25-50 мг), кодеин (5-30 мг), этилморфин (10-15 мг). Их можно назначать и в сочетании с ННА (обычно парацетамол или ацетилсалициловая кислота 300-500 мг).

При интенсивной хронической боли у больных с инфарктом миокарда (ИМ), злокачественными новообразованиями и другими ЛС выбора является морфин. Назначают препараты морфина пролонгированного действия, а также бупренорфин, реже другие НА.

Обычно в начале лечения назначают минимальную из рекомендуемых дозу препарата и лишь при ее неэффективности постепенно повышают до максимальной или до достижения значительного побочного эффекта. В терминальной стадии болезни и иногда при послеоперационных болях применяют наркотическое обезболивание, регулируемое больным.

Цитотехнологія — відносно нова галузь біологічних досліджень. Вона використовує різні методи, насамперед, методи виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища. Там клітини продовжують жити і розмножуватися. Культури таких клітин можна застосовувати не тільки для наукових експериментів, але й у виробництві. Зокрема, це значно знижує собі вартість лікарських препаратів та зберігає природні ресурси.

Технологія включає в себе вивчення зразків, узятих з шийки матки (див. Тест Папаніколау), легень, шлунково-кишкового тракту або порожнини тіла. Зразки оцінюють фахівці-медики відповідних спеціалізацій. У деяких лабораторіях комп'ютер виконує початкову оцінку, виділивши слайди, області, які можуть становити особливий інтерес для подальшого розгляду. Аномальні зразки для остаточної інтерпретації розглядають фахівці-медики, патологоанатоми[2] .

У різних країнах існують різні вимоги до сертифікації і стандартів для цитотехнологій. Так, у США існують два шляхи для сертифікації, після одержання ступеня бакалавра, слухачі відвідують акредитовані програми в цитотехнологіях, які тривають 1 рік. Основи цитотехнологій можуть бути розглянуті і в рамках бакалаврату. Після успішного завершення будь-якого з цих шляхів, ви маєте право брати сертифікаційні іспити, пропоновані Американським товариством з клінічної патології.[3]