Учні аналізували таблицю. Перший учень сказав, що заміною м'ясу можуть
бути білий гриб і підберезовик. Другий учень рахує, що Лисички є
найкориснішими грибами, тому як вони містять найбільший відсоток
вуглеводів і води і багато мінеральних солей. Хто з учнів правий? *
Химический состав грибов
Название Вода Угле- Белки | Жиры | Мин. | Энергети-
гриба (%) воды (%) (%)
соли
ческая
(%)
(%) ценность в
ккал
| Подберёзовик 88,0 2,5 5,3 0,6 |
Маслёнок 92,0 3,5 2,0 0,3 0,6 25
Белый | 87,0 3,1 5,5 0,5 0,9 40
Лисички 94,4 3,8 2,6 0,4 0,8 III
0,9
36
It To cл
зо
О
оба учні прави
o
Прав тільки перший
o
Прав тільки другий
ООбоє не праві
Тимина в ДНК столько же, сколько аденина, остальное (до 100%) приходится на цитозин и гуанин, их тоже поровну. Например: если гуанина 15%, значит цитозина тоже 15%, итого 30%, значит, на аденин и тимин приходится 100-30=70%, следовательно аденина 70/2=35% и тимина тоже 35%.
1. В молекуле ДНК аденин (А) комплементарен тимину (Т), а гуанин (Г) комплементарен цитозину, соответственно количество А = Т, Г = Ц ( правило Чаргаффа)
А =Т =13 %
Количество пуриновых оснований равно количеству пиримидиновых
А + Г = Т+ Ц .
Г = Ц = 50% - 13% = 37 %
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).