Хворобами цивілізації називають атеросклероз, цукровий діабет II типу (інсулінонезалежний), гіпертонічну хворобу, а також нерідко ожиріння. Протягом останніх десятиліть ці хвороби й часто трапляються вже в людей після 30 років. За даними деяких дослідників, атеросклероз аорти і коронарних артерій є практично в кожного, з віком лише посилюється його прояв. Таке масове поширення, по суті — пандемія судинної патології, дозволяє припускати, що в умовах цивілізації людство до цієї патології схильне. При цьому, природно, рівень схильності в різних людей неоднаковий. Генотип, який визначає схильність до хвороб цивілізації, склався на ранніх етапах розвитку людини. Харчувалася вона тоді мало й нерегулярно, і в тих умовах дуже важливо було наїстися про запас. Надлишкові жири й вуглеводи відкладалися у жировій тканині, і розвинена жирова тканина була великою перевагою, особливо в жінок, яким доводилося народжувати і вигодовувати дітей. Чоловіки ж витрачали багато енергії на полювання, скотарство й землеробство, тому в них більше розвинені м’язи. При цьому в більшості людей не було їжі вдосталь, і між калорійністю їжі та енерговитратами існував певний баланс. В епоху цивілізації значна частина людства перейшла до багатого харчування без природних раніше періодів голодування і значних витрат м’язової енергії. При цьому організм постійно виробляє велику кількість інсуліну, за сигналом якого жирова тканина приймає надлишок жирів та вуглеводів. Але коли клітини постійно перевантажені, вони втрачають чутливість до інсуліну. Образно кажучи, двері складів зачинені, оскільки склади переповнені. Ця природна захисна реакція клітин призводить до цукрового діабету II типу. Отже, жирова тканина більше не приймає ліпіди. Куди ж їм подітися? Одне з найбільш підходящих місць — стінки артерій, де ліпіди відкладаються у вигляді бляшок. Проникненню ліпідів у стінки судин дуже сприяє інсулін, який продовжує вироблятися у великих кількостях. Люди з погано розвиненою жировою тканиною не мають можливості створювати енергетичні запаси. При незбалансованому харчуванні надлишок ліпідів відразу потрапляє в судинні стінки, тому сухорляві люди ризикують захворіти на атеросклероз, може, навіть частіше, ніж люди з розвиненою жировою клітковиною, можливості якої теж не безмежні. Тому чоловіки, які мають менш розвинену, порівняно з жінками, жирову тканину і, отже, менші можливості створення енергетичних запасів, набагато частіше, ніж жінки, розплачуються за ситість і малорухливе життя ішемічною хворобою серця.
Петербурзькі медики встановили, що хворі на атеросклероз та їхні родичі часто страждають на хронічну венозну недостатність і порушену мікроциркуляцію. Вочевидь, атерогенні порушення обміну речовин призводять до патології всієї судинної системи. До речі, порушення мікроциркуляції часто викликає артеріальну гіпертонію.
Биологический контроль или биоконтроль представляет собой борьбы с вредителями , такими как насекомые , клещи , сорняки и болезни растений с использованием других организмов . Он опирается на хищничество , паразитизм , herbivory или другие природные механизмы, но , как правило , также включает в себя активную роль управления человеком. Это может быть важным компонентом комплексной борьбы с вредителями программ (ИУП).
Существуют три основные стратегии для биологической борьбы с вредителями: классический (импорт), где естественный враг вредителя вводится в надежде на достижение контроля; индуктивные (увеличение), в котором значительная часть населения естественных врагов вводят для быстрого борьбы с вредителями; и прививочный (сохранение), в котором принимаются меры для сохранения естественных врагов путем обычного восстановления.
Импорт : Ввоз или классический биологический контроль предполагает введение естественных врагов присутствия вредного организма к новой местности, где они не встречаются в природе. Ранние экземпляры часто были неофициальными и не основаны на исследованиях, а некоторые интродуцированные виды стали серьезными вредителями сами.
Для того, чтобы быть наиболее эффективным в борьбы с вредителями, биологический контроль агент требует Колонизация, которая позволяет ему идти в ногу с изменениями в среде обитания в пространстве и времени. Контроль является наибольшим, если агент имеет временную настойчивость, так что она может поддерживать свое население даже при временном отсутствии целевых видов, и если это является оппортунистическим фуражиром, что позволяет ему быстро эксплуатировать вредитель.
Увеличение : Усиливающий предполагает дополнительный выпуск естественных врагов, которые происходят в определенной области, повышение естественных популяций там. В прививочный выпуска, небольшое количество контрольных агентов высвобождаются с интервалами, чтобы дать им возможность размножаться, в надежде на создание долго контроля, и, таким образом, сохраняя вредителя вниз до низкого уровня, составляющие профилактики, а не лечения. В inundative выпуска, в отличие от этого, большое количество высвобождаются в надежде быстро уменьшая повреждающее популяции вредителя, исправляя проблему, которая уже возникла. Увеличение может быть эффективным, но не гарантируется работу, и зависит от конкретных деталей взаимодействий между каждым вредителем и агентом контроля.
Пример прививочного выпуска происходит в садоводстве производства нескольких культур в теплицах . Периодические релизы parasitoidal осы, энкарзия Формоза , используются для управления парниковым белокрылки , в то время как хищный клещ Phytoseiulus persimilis используются для управления двупятнистого паутинного клеща.
Прививочный : Сохранение существующего естественных врагов в окружающей среде является третьим методом биологической борьбы с вредителями. Естественные враги уже при к среде обитания и целевым вредителям, и их сохранение может быть простым и экономически эффективными, так как при нектаре продуцирующих культурных растений выращивают в границах рисовых полей. Они обеспечивают нектар для поддержки паразитоидов и хищников долгоносик вредителей и было продемонстрировано , чтобы быть настолько эффективным (снижение плотности вредителей на 10- или даже в 100 раз) , что фермеры опрыскивают 70% меньше , инсектициды и пользуются урожаи повышаются на 5%. Хищники тлей были также найдены присутствовать в кочки травы в полевых условиях пограничных изгородями в Англии, но они распространяются слишком медленно , чтобы добраться до центра полей. Контроль был улучшен путем посадки на метровую ширину полосы кочки травы в полевых центрах, что позволяет тлем хищникам сверхперезимовать там.
Хворобами цивілізації називають атеросклероз, цукровий діабет II типу (інсулінонезалежний), гіпертонічну хворобу, а також нерідко ожиріння. Протягом останніх десятиліть ці хвороби й часто трапляються вже в людей після 30 років. За даними деяких дослідників, атеросклероз аорти і коронарних артерій є практично в кожного, з віком лише посилюється його прояв. Таке масове поширення, по суті — пандемія судинної патології, дозволяє припускати, що в умовах цивілізації людство до цієї патології схильне. При цьому, природно, рівень схильності в різних людей неоднаковий. Генотип, який визначає схильність до хвороб цивілізації, склався на ранніх етапах розвитку людини. Харчувалася вона тоді мало й нерегулярно, і в тих умовах дуже важливо було наїстися про запас. Надлишкові жири й вуглеводи відкладалися у жировій тканині, і розвинена жирова тканина була великою перевагою, особливо в жінок, яким доводилося народжувати і вигодовувати дітей. Чоловіки ж витрачали багато енергії на полювання, скотарство й землеробство, тому в них більше розвинені м’язи. При цьому в більшості людей не було їжі вдосталь, і між калорійністю їжі та енерговитратами існував певний баланс. В епоху цивілізації значна частина людства перейшла до багатого харчування без природних раніше періодів голодування і значних витрат м’язової енергії. При цьому організм постійно виробляє велику кількість інсуліну, за сигналом якого жирова тканина приймає надлишок жирів та вуглеводів. Але коли клітини постійно перевантажені, вони втрачають чутливість до інсуліну. Образно кажучи, двері складів зачинені, оскільки склади переповнені. Ця природна захисна реакція клітин призводить до цукрового діабету II типу. Отже, жирова тканина більше не приймає ліпіди. Куди ж їм подітися? Одне з найбільш підходящих місць — стінки артерій, де ліпіди відкладаються у вигляді бляшок. Проникненню ліпідів у стінки судин дуже сприяє інсулін, який продовжує вироблятися у великих кількостях. Люди з погано розвиненою жировою тканиною не мають можливості створювати енергетичні запаси. При незбалансованому харчуванні надлишок ліпідів відразу потрапляє в судинні стінки, тому сухорляві люди ризикують захворіти на атеросклероз, може, навіть частіше, ніж люди з розвиненою жировою клітковиною, можливості якої теж не безмежні. Тому чоловіки, які мають менш розвинену, порівняно з жінками, жирову тканину і, отже, менші можливості створення енергетичних запасів, набагато частіше, ніж жінки, розплачуються за ситість і малорухливе життя ішемічною хворобою серця.
Петербурзькі медики встановили, що хворі на атеросклероз та їхні родичі часто страждають на хронічну венозну недостатність і порушену мікроциркуляцію. Вочевидь, атерогенні порушення обміну речовин призводять до патології всієї судинної системи. До речі, порушення мікроциркуляції часто викликає артеріальну гіпертонію.
Биологический контроль или биоконтроль представляет собой борьбы с вредителями , такими как насекомые , клещи , сорняки и болезни растений с использованием других организмов . Он опирается на хищничество , паразитизм , herbivory или другие природные механизмы, но , как правило , также включает в себя активную роль управления человеком. Это может быть важным компонентом комплексной борьбы с вредителями программ (ИУП).
Существуют три основные стратегии для биологической борьбы с вредителями: классический (импорт), где естественный враг вредителя вводится в надежде на достижение контроля; индуктивные (увеличение), в котором значительная часть населения естественных врагов вводят для быстрого борьбы с вредителями; и прививочный (сохранение), в котором принимаются меры для сохранения естественных врагов путем обычного восстановления.
Импорт : Ввоз или классический биологический контроль предполагает введение естественных врагов присутствия вредного организма к новой местности, где они не встречаются в природе. Ранние экземпляры часто были неофициальными и не основаны на исследованиях, а некоторые интродуцированные виды стали серьезными вредителями сами.
Для того, чтобы быть наиболее эффективным в борьбы с вредителями, биологический контроль агент требует Колонизация, которая позволяет ему идти в ногу с изменениями в среде обитания в пространстве и времени. Контроль является наибольшим, если агент имеет временную настойчивость, так что она может поддерживать свое население даже при временном отсутствии целевых видов, и если это является оппортунистическим фуражиром, что позволяет ему быстро эксплуатировать вредитель.
Увеличение : Усиливающий предполагает дополнительный выпуск естественных врагов, которые происходят в определенной области, повышение естественных популяций там. В прививочный выпуска, небольшое количество контрольных агентов высвобождаются с интервалами, чтобы дать им возможность размножаться, в надежде на создание долго контроля, и, таким образом, сохраняя вредителя вниз до низкого уровня, составляющие профилактики, а не лечения. В inundative выпуска, в отличие от этого, большое количество высвобождаются в надежде быстро уменьшая повреждающее популяции вредителя, исправляя проблему, которая уже возникла. Увеличение может быть эффективным, но не гарантируется работу, и зависит от конкретных деталей взаимодействий между каждым вредителем и агентом контроля.
Пример прививочного выпуска происходит в садоводстве производства нескольких культур в теплицах . Периодические релизы parasitoidal осы, энкарзия Формоза , используются для управления парниковым белокрылки , в то время как хищный клещ Phytoseiulus persimilis используются для управления двупятнистого паутинного клеща.
Прививочный : Сохранение существующего естественных врагов в окружающей среде является третьим методом биологической борьбы с вредителями. Естественные враги уже при к среде обитания и целевым вредителям, и их сохранение может быть простым и экономически эффективными, так как при нектаре продуцирующих культурных растений выращивают в границах рисовых полей. Они обеспечивают нектар для поддержки паразитоидов и хищников долгоносик вредителей и было продемонстрировано , чтобы быть настолько эффективным (снижение плотности вредителей на 10- или даже в 100 раз) , что фермеры опрыскивают 70% меньше , инсектициды и пользуются урожаи повышаются на 5%. Хищники тлей были также найдены присутствовать в кочки травы в полевых условиях пограничных изгородями в Англии, но они распространяются слишком медленно , чтобы добраться до центра полей. Контроль был улучшен путем посадки на метровую ширину полосы кочки травы в полевых центрах, что позволяет тлем хищникам сверхперезимовать там.
Объяснение: