Укажи соответствие между функцией нервной системы человека и отделом, который эту функцию выполняет — (1) симпатический, (2) парасимпатический:

А. повышает частоту сердечных сокращений;
Д. уменьшает частоту дыхания;
Л. стимулирует перистальтику кишечника;
Р. усиливает работу сердца;
Т. усиливает потоотделение.

Вставь в таблицу цифры, расположив их в порядке, соответствующем буквам:

А Д Л Р
​

В строении скелета, мускулатуры, органов пищеварения, дыхания, кровообращения, выделения между млекопитающими и пресмыкающимися заметно значительное сходство. В покровах млекопитающих легко обнаружить признаки, общие с пресмыкающимися (роговые чешуйки на хвосте некоторых млекопитающих, наличие когтей) . Первозвери, подобно пресмыкающимся, имеют клоаку. Они, как и пресмыкающиеся, откладывают яйца. Все эти перечисленные сходные черты между пресмыкающимися и млекопитающими говорят о родстве между этими классами позвоночных. Крокодилы например имеют в сердце неполную перегородку, поэтому считается, что в у него в сердце 4 камеры, как и у млекопитающих, только у млекопитающих полная перегородка.

Отдельные стадии развития зародышей пресмыкающимися и млекопитающих имеют сходное строение. Такое сходство свидетельствует о родственных отношениях между пресмыкающимися и млекопитающими.

1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.

2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.

3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.

6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.

Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).