Укур встречается сцепленный с полом рецессивный ген который вызывает гибель цыплят до вылупления нормальная самка скрещенная гетерозиготным по летальному гену самцом,дала 120живых цыплят какие количество среди них самок и самцов
1.Розмножується соснанасінням. Плодоношеннярозпочинається на 30 - 40-хроках життя. До цього часуна деревах формуютьсяшишки двох видів:- чоловічі;- жіночі.(ЭТО именно розмножение сосны)
Чоловічі шишки дозріваютьна верхівках тогорічнихпагонів. У них до осіприкріплені жовтуватілисточки, що несуть на собіпо два мікроспорангії, вяких дозріваютьмікроспори - пилковізерна.
. Сосна, як і всі голонасіннірослини, запилюється
2.У природному середовищі на кожний організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, а й живі істоти, які є невід'ємною частиною середовища проживання і належать до категорії біотичних чинників
3.
Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?
Поширення рослин на Землі залежить не тільки від клімату, грунту та рельефу, а й від організмів, які оточують рослини в природі. Біотичні чинники поєднують усі ті організми, які здійснюють певний вилив на життя рослини. Ці впливи можуть бутипрямими та непрямими. Прямі впливи безпосередньо поєднують різні організми (наприклад, олень поїдає траву), а непрямими є впливи, за яких одні організми впливають па інші організми опосередковано, через зміну чинників середовища або через треті організми (наприклад, лев, поїдаючи зебру, впливає на рослинність савани: бактерії гниття розкладають рештки, створюючи перегній для життя рослин). Залежно від того, які організми здійснюють впливи, розрізняють фітогенні (вплив рослин), зоогенні(вплив тварин) і антропогенні (вплив людини) чинники.
4.
Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими в житті рослин?
Найпоширенішими формами взаємодій рослин з іншими рослинами, грибами, бактеріями чи тваринами є мутуалізм і паразитизм. Мутуалізм — це форма взаємодії, за яко гається взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Такі зв'язки існують, наприклад, між рослинами родини Бобові й азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, які оселяються на їхніх коренях. Взаємовигідним для обох організмів є і спільне існування коренів рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад берези й підберезника, підосичника й осики, боровика й сосни). Паразитизм — форма взаємодії, за якої одні організми використовують інші організми як середовище існування та джерело живлення. Рослинами-паразитами є повитиця, петрів хрест, вовчок (іл. 62.2). Омела, дзвінець — рослини-напівпаразити, оскільки, прикріплюючись до рослини-хазяїна й живлячись його речовинами, вони самі не лише здатні до фотосинтезу, а й фотосинтезують.
Існують форми взаємодії, за яких одні організми пригнічують або припиняють існування інших організмів. Серед цих взаємодій можна виокремити виїдання, конкуренцію і хижацтво. Виїдання — це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини (іл. 62.3). Рослиноїдними тваринами є різні види комах, гризунів, копитних ссавців. У рослин є різноманітні пристосування до захисту від виїдання. Наприклад, вироблення отруйних
Кора головного мозга и подкорковые образования являются высшими отделами нервной системы человека. Они обеспечивают рефлекторные реакции, за счёт которых осуществляется сложные контакты человека с окружающей средой. Впервые представление о рефлекторном характере деятельности головного мозга показал И.М. Сеченов в 1863 году в работе <<Рефлексы головного мозга>> Он писал: " Все акты сознательной и бессознательной деятельности являются рефлексы"
И.М.Сеченов утверждал, что рефлексы головного мозга включают 3 звена: 1- начальное звено- это возбуждение в органах чувств, вызываемое внешними воздействиями. 2- центральное звено- процессы возбуждения и торможения, протекающие в мозгу. На их основе возникают психические явления.3- конечное звено- движение и действие человека то есть его поведение. Все этизвенья взаимосвязаны.идеи Сеченова развил в своих работак Павлов. он создал метод объективного исследования функции коры больших полушарий- метод условных рефлексов.Это позволило павлову создать чение о высшей нервной деятельности- основу высшей нервной деятельности.В основе ВНД лежат рефлекторные реакции организма на различные раздражения.Он разделил все рефлексы на 2 группы: условные и безусловные рефлексы.
1.Розмножується соснанасінням. Плодоношеннярозпочинається на 30 - 40-хроках життя. До цього часуна деревах формуютьсяшишки двох видів:- чоловічі;- жіночі.(ЭТО именно розмножение сосны)
Чоловічі шишки дозріваютьна верхівках тогорічнихпагонів. У них до осіприкріплені жовтуватілисточки, що несуть на собіпо два мікроспорангії, вяких дозріваютьмікроспори - пилковізерна.
. Сосна, як і всі голонасіннірослини, запилюється2.У природному середовищі на кожний організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, а й живі істоти, які є невід'ємною частиною середовища проживання і належать до категорії біотичних чинників
3.
Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?
Поширення рослин на Землі залежить не тільки від клімату, грунту та рельефу, а й від організмів, які оточують рослини в природі. Біотичні чинники поєднують усі ті організми, які здійснюють певний вилив на життя рослини. Ці впливи можуть бутипрямими та непрямими. Прямі впливи безпосередньо поєднують різні організми (наприклад, олень поїдає траву), а непрямими є впливи, за яких одні організми впливають па інші організми опосередковано, через зміну чинників середовища або через треті організми (наприклад, лев, поїдаючи зебру, впливає на рослинність савани: бактерії гниття розкладають рештки, створюючи перегній для життя рослин). Залежно від того, які організми здійснюють впливи, розрізняють фітогенні (вплив рослин), зоогенні(вплив тварин) і антропогенні (вплив людини) чинники.
4.
Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими в житті рослин?
Найпоширенішими формами взаємодій рослин з іншими рослинами, грибами, бактеріями чи тваринами є мутуалізм і паразитизм. Мутуалізм — це форма взаємодії, за яко гається взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Такі зв'язки існують, наприклад, між рослинами родини Бобові й азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, які оселяються на їхніх коренях. Взаємовигідним для обох організмів є і спільне існування коренів рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад берези й підберезника, підосичника й осики, боровика й сосни). Паразитизм — форма взаємодії, за якої одні організми використовують інші організми як середовище існування та джерело живлення. Рослинами-паразитами є повитиця, петрів хрест, вовчок (іл. 62.2). Омела, дзвінець — рослини-напівпаразити, оскільки, прикріплюючись до рослини-хазяїна й живлячись його речовинами, вони самі не лише здатні до фотосинтезу, а й фотосинтезують.
Існують форми взаємодії, за яких одні організми пригнічують або припиняють існування інших організмів. Серед цих взаємодій можна виокремити виїдання, конкуренцію і хижацтво. Виїдання — це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини (іл. 62.3). Рослиноїдними тваринами є різні види комах, гризунів, копитних ссавців. У рослин є різноманітні пристосування до захисту від виїдання. Наприклад, вироблення отруйних
Кора головного мозга и подкорковые образования являются высшими отделами нервной системы человека. Они обеспечивают рефлекторные реакции, за счёт которых осуществляется сложные контакты человека с окружающей средой. Впервые представление о рефлекторном характере деятельности головного мозга показал И.М. Сеченов в 1863 году в работе <<Рефлексы головного мозга>> Он писал: " Все акты сознательной и бессознательной деятельности являются рефлексы"
И.М.Сеченов утверждал, что рефлексы головного мозга включают 3 звена: 1- начальное звено- это возбуждение в органах чувств, вызываемое внешними воздействиями. 2- центральное звено- процессы возбуждения и торможения, протекающие в мозгу. На их основе возникают психические явления.3- конечное звено- движение и действие человека то есть его поведение. Все этизвенья взаимосвязаны.идеи Сеченова развил в своих работак Павлов. он создал метод объективного исследования функции коры больших полушарий- метод условных рефлексов.Это позволило павлову создать чение о высшей нервной деятельности- основу высшей нервной деятельности.В основе ВНД лежат рефлекторные реакции организма на различные раздражения.Он разделил все рефлексы на 2 группы: условные и безусловные рефлексы.