Уровень 3. на установление соответствия:
свойства воды |последствия недостатка элемента
| 1-полярность молекулы | а- создание определенного рн среды
2-ионизация молекулы б- универсальный растворитель
3-теплоемкость в- источник энергии изменять | г- охлаждение организма в жаркую погоду
агрегатное состояние д- предотвращение резких изменений температуры
Объяснение:
Сосна лісова — Pinus silvestris L. Російська назва — сосна лесная. Високе розгалужене дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною. Кора червонувато-бура, луската. Молоді пагони зеленуваті, з ростом стають жовтувато-сірими. Глиця (хвоя) зверху випукла, темно-зелена, знизу — жолобчаста, тримається на рослині від 3 до б років.
Поширена сосна лісова по всій території СРСР, окрім степової частини півдня і Середньої Азії.
Сировина. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. їх збирають ранньої весни, коли на них ще не почали розходитися верхівкові лусочки. Сировину сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким шаром. Зберігають висушені бруньки в щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У бруньках знайдено летку олію (близько 0,36%), дубильні речовини, смолу, пініпікрин, фітонциди. В глиці виявлено дубильні речовини (близько 5%), каротин, летку олію (близько 1,3%), смолу (7—12%). Живиця містить летку олію (близько 35%), смоляні кислоти, фітонциди.
Застосування. Препарати сосни звичайної використовують у науковій та народній медицині насамперед як відхаркувальні, потогінні, сечогінні та дезинфікуючі засоби. З живиці шляхом її перегонки а водяною парою добувають скипидар — прозору рідину зі специфічним запахом. Скипидар застосовують зовнішньо в мазях і лініментах як подразний і відволікальний засіб при невралгії, ревматизмі, міозиті. Іноді його використовують (обережно) для інгаляцій при затяжному бронхіті. Скипидар — токсична речовина.
При хворобах нирок і печінки вживання його з лікувальною метою протипоказане. Використовують також сосновий дьоготь як дезинфікуючий та інсектицидний засіб, а також для лікування екзем, лишаїв, корости. При лікуванні запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, як дезинфікуючий і сечогінний засіб дуже ефективний відвар соснових бруньок. Беруть 1 чайну ложку подрібненої сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 50 мл 4 рази протягом доби.
У разі лікування нирковокам'яної хвороби, подагри, хронічного циститу соснові бруньки краще поєднувати з вересом звичайним, материнкою звичайною, цмином пісковим та коренями цикорію дикого у співвідношенні 1:2:2:2:3. Беруть 2 столові ложки суміші на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 100 мл 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
Дыхание — сложный процесс. Поступивший в клетки кислород превращает (окисляет) имеющиеся в них сложные органические вещества (в основном глюкозу) в углекислый газ и воду. При этом освобождается энергия, которая была затрачена при фотосинтезе на их образование из углекислого газа и воды.
Образующийся при дыхании у растений углекислый газ удаляется из организма через устьица, чечевички, через всю поверхность клеток молодых корней.
Дыхание растений — процесс противоположный фотосинтезу.
Дыхание — сложный процесс. Поступивший в клетки кислород превращает (окисляет) имеющиеся в них сложные органические вещества (в основном глюкозу) в углекислый газ и воду. При этом освобождается энергия, которая была затрачена при фотосинтезе на их образование из углекислого газа и воды.
Образующийся при дыхании у растений углекислый газ удаляется из организма через устьица, чечевички, через всю поверхность клеток молодых корней.
Дыхание растений — процесс противоположный фотосинтезу
Если я что-то может не до рассказала,то держи ссылку:-) http://blgy.ru/biology6v/breathing