Уста­но­ви­те со­от­вет­ствие между ха­рак­те­ри­сти­ка­ми и клас­са­ми рас­те­ний: к каж­дой по­зи­ции, дан­ной в пер­вом столб­це, под­бе­ри­те со­от­вет­ству­ю­щую по­зи­цию из вто­ро­го столб­ца. ХА­РАК­ТЕ­РИ­СТИ­КИ КЛАС­СЫ РАС­ТЕ­НИЙ
А) про­во­дя­щие пучки в стеб­ле рас­по­ло­же­ны «бес­по­ря­доч­но»

Б) жиз­нен­ные формы пре­иму­ще­ствен­но травы

В) две се­мя­до­ли

Г) моч­ко­ва­тая кор­не­вая си­сте­ма

Д) сет­ча­тое жил­ко­ва­ние

Е) есть кам­бий

1) Од­но­доль­ные

2) Дву­доль­ные​

12 стадо

13 • Для кожного виду лише йому властиву комунікацію утворюють різноманітні сигнали і поведінкові акти. Мова більшості тварин — це сукупність конкретних сигналів, що діють у певній ситуації та мимовільно відбивають стан тварини в конкретний момент.

• У тварин існують сигнали-символи, які, подібно до слів у людській мові, мають фіксовані значення і передають інформацію про явища зовнішнього світу та взаємодію між особинами. Сигнали, що видають тварини в навколишнє середовище, можуть мати хімічну, механічну, оптичну, акустичну, електричну природу тощо. Ці сигнали сприймаються органами чуття інших тварин: органами зору, слуху, нюху, смаку, тактильної чутливості тощо.

• Тварини можуть сприймати звукові сигнали не тільки особин свого виду, а й інших видів.

• Організми відповідають на ці сигнали певними поведінковими актами: змінюють напрямок руху, забарвлення тощо.

• Вивчення в комунікації тварин має як теоретичне, так і практичне значення

Нещодавно дослідники помітили, що папуги какаду іноді роблять і використовують особливі знаряддя праці, щоб дістатися до їжі. Принаймні цього навчився один папуга.

Какаду Гоффіна на кличку Фігаро, який народився і виріс у неволі неподалік Відня, здивував учених тим, що став дзьобом відколювати довгі тріски від дерев’яних стінок вольєра, або відламувати прутики від дерев.

Дослідники з Оксфордського Університету та Університету Венни записали на відео, як папузі спритно вдається добувати собі їжу. Як птах навчився  в такий б добиратися до їжі, поки не ясно, проте це явище демонструє, як багато ми ще не знаємо про еволюцію інноваційної поведінки та інтелекту, сказали вчені.

“Ми гали за Фігаро щодня і помітили, що він грає з дрібними камінцями. Якоїсь миті він випадково закинув камінчик за межі клітки. Після кількох невдалих спроб дістатися до нього, папуга пішов по невеликий прутик і почав ”вивуджувати “іграшку” , – розповіла доктор Елліс Ауерсперг (Alice Auersperg), керівник досліджень з Університету Венни.