В позвоночнике птиц:
А) 2 отдела; Б) 3 отдела; В) 4 отдела; Г) 5 отделов

Клюв у птиц образован:
А) покровными костями черепа;
Б) только челюстями;
В) челюстями, покрытыми роговым чехлом

3. Кожа у птиц:
А) тонкая, сухая, вся покрыта роговыми образованиями;
Б) тонкая, сухая, лишена желез (только копчиковая), вся покрыта перьями;
В) тонкая, сухая, имеется одна копчиковая железа, на теле есть участки, лишенные перьев.

4. Плечевой пояс конечностей птиц состоит из:
А) парных лопаток, вороньих костей и сросшихся ключиц;
Б) парных лопаток, вороньих костей и грудины;
В) парных лопаток, сросшихся вороньих костей и ключицы.

5. У птиц различают следующие виды перьев:
А) контурные, пуховые, пух;
Б) контурные, маховые, пуховые;
В) контурные, маховые, пух;
Г) контурные, маховые, контурные покровные, пуховые, пух.

6. Птицы потребляют большое количество пищи, которая дает им энергию для:
А) движения, в том числе полета;
Б) поддержания постоянной и высокой температуры тела;
В) А + Б.

7. Какие особенности строения скелета птиц связаны с полетом?
А) Кости скелета тонкие, прочные и легкие;
Б) трубчатые кости скелета полые внутри и заполнены воздухом;
В) развитие грудины с килем;
Г) образование сложного крестца;
Д) А + Б + В;
Е) А + Б + В + Г.

8. Органами газообмена у птиц являются:
А) лёгкие;
Б) воздушные мешки;
В) воздушные мешки и лёгкие;
Г) трахея и бронхи.

9. Цевка - часть конечности птицы:
А) образована сросшимися костями стопы;
Б) образована сросшимися позвонками;
В) увеличивает длину шага у птиц;
Г) служит для уменьшения массы тела птицы.

10. Двойное дыхание у птиц осуществляется:
А) не в полёте Б) постоянно В) только в полёте.
​

решение:

                                                      х                                                                                                              24 · 25

с6 н12 о6 + 6 о2 → 6 со2 + 6 н2 о + 38 атф

                              180                                                                                                            38 · 40

                        х = 600 · 180 : 1520 = 71 (г)

періодичні зміни умов середовища.

зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. у природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. такі зміни називаються сезонними.

щодоби відбувається зміна дня і ночі. такі зміни називаються добовими.

як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо сонця, а добові — навколо своєї осі.

періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо сонця та навколо своєї осі.

пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.

пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.

взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. рослини починають швидко рости і розвиватись. улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. вода не може надійти у корені. за таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).

листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.

рослини пристосувалися до або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.

пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.

сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.

кажани також нічні тварини. але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за власних звукових сигналів. це є пристосування кажанів до нічного способу життя.

метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.

пристосуваннями тварин до добових змін умов

середовища є різна активність у світлу й темну пору.