При к жизни на воде и суше. Имеют два круга кровообращения и трехкамерное сердце, также, дышат с лёгких. Кожа у них влажная и гладкая, имеет много желез. На глазах имеют веки и конечности, с которых они передвигаются.
Пресмыкающиеся:
К большинству, этого вида, относятся наземные животные, у которых сухая кожа, покрытая чешуйками или щитками, без кожных желез. Сердце у них тоже трехкамерное, но исключением является крокодил, у него - 4-камерное и два круга кровообращения. Дышат они лёгкими, а органами выделения служат тазовые почки.
Птицы:
Птицы — это животные, покрытые перьями, с постоянной t° тела. Они при к полёту, из-за чего их можно встретить на всей земле. Передними конечностями, являются крылья, они активны в течении всего года и могут совершать миграции.
Рыбы:
Эти животные, живут лишь в воде, они не при к суше, но они, позвоночные животные. Чтобы дышать, они не используют лёгкие как у большинства животных, а дышат жабрами. Наружным покровом у рыб являются чешуйки и щитки различной формы. Большинство из них, имют хрящевой или костный скелет.
Млекопитающие:
Они относятся к теплокровным животным, с шерстным покровом. У них очень хорошо развит головной мозг, а особенно — передние полушария. Также, они имеют органы, которые позволяют им вынашивать детёныша в теле самки и выкармливать его. Имеют различные при к условиям обитания и высоко развита нервная система.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Земноводные:
При к жизни на воде и суше. Имеют два круга кровообращения и трехкамерное сердце, также, дышат с лёгких. Кожа у них влажная и гладкая, имеет много желез. На глазах имеют веки и конечности, с которых они передвигаются.
Пресмыкающиеся:
К большинству, этого вида, относятся наземные животные, у которых сухая кожа, покрытая чешуйками или щитками, без кожных желез. Сердце у них тоже трехкамерное, но исключением является крокодил, у него - 4-камерное и два круга кровообращения. Дышат они лёгкими, а органами выделения служат тазовые почки.
Птицы:
Птицы — это животные, покрытые перьями, с постоянной t° тела. Они при к полёту, из-за чего их можно встретить на всей земле. Передними конечностями, являются крылья, они активны в течении всего года и могут совершать миграции.
Рыбы:
Эти животные, живут лишь в воде, они не при к суше, но они, позвоночные животные. Чтобы дышать, они не используют лёгкие как у большинства животных, а дышат жабрами. Наружным покровом у рыб являются чешуйки и щитки различной формы. Большинство из них, имют хрящевой или костный скелет.
Млекопитающие:
Они относятся к теплокровным животным, с шерстным покровом. У них очень хорошо развит головной мозг, а особенно — передние полушария. Также, они имеют органы, которые позволяют им вынашивать детёныша в теле самки и выкармливать его. Имеют различные при к условиям обитания и высоко развита нервная система.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Объяснение: