В) Волк весит 35 кг. Какова будет масса начального звена экологической пирамиды? (Помните, что каждый последующий потребляет от предыдущего 10 % энергии)
ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ — організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити — аскариди, гострики, ціп'яки).
ектопаразити (від грец. έχτας - поза, зовні):
• зовнішні - живуть на зовнішніх покривах хазяїна (воші, блохи, комарі);
• шкірні - живуть у товщі шкірного покриву, а почасти і на його поверхні (коростяний свербун);
• порожнинні - живуть у порожнинах, що сполучаються із зовнішнім середовищем - у зовнішньому слуховому ході, в порожнині носа (личинки вольфартової мухи).
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту (англ. AIDS) — сукупна назва уражень, що відбуваються на III—IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція (англ.
ВІЛ і СНІД – в чому різниця
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.
ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ — організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити — аскариди, гострики, ціп'яки).
ектопаразити (від грец. έχτας - поза, зовні):
• зовнішні - живуть на зовнішніх покривах хазяїна (воші, блохи, комарі);
• шкірні - живуть у товщі шкірного покриву, а почасти і на його поверхні (коростяний свербун);
• порожнинні - живуть у порожнинах, що сполучаються із зовнішнім середовищем - у зовнішньому слуховому ході, в порожнині носа (личинки вольфартової мухи).
Объяснение:
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту (англ. AIDS) — сукупна назва уражень, що відбуваються на III—IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція (англ.
ВІЛ і СНІД – в чому різниця
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.