галактики — основні структурні одиниці нашого всесвіту. одна з них міститься в сузір’ї андромеди. це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, яка складається із сотень мільярдів зір. світло від неї йде до землі близько 2 млн. років.
галактика андромеди разом з нашою галактикою та ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану місцеву групу. деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема велика і мала магеланові хмари, є супутниками нашої галактики. разом з нею вони обертаються навколо загального центру мас.
ще одне скупчення галактик розташоване в сузір’ї діви. воно є центром ще більш гігантської, ніж місцева група, системи зоряних островів -надскупчення галактик, до складу якого входить і місцева група з нашою галактикою.
сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10—12 млрд. світлових років.
на цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься метагалактикою.
підрахунки зір на однакових за розмірами ділянках неба з різною галактичною широтою свідчать про те, що із віддаленням від галактичного екватора кількість зір до заданої величини mзменшується. згідно цих підрахунків 95% усіх зір галактики розташовано у чумацькому шляху.
сонце знаходиться недалеко від галактичної площини на відстані 10 кпк (30000 св.р.) від центра галактики. галактика має складну спіральну структуру. центр галактики знаходится всузір’ї стрільця у напрямі на α = 17h 46,1m, δ = –28°51′.
якщо розглянути рух сонця відносно найближчих зір, то знаходять апекс основного руху сонця. його координати α = 17h 40m, δ = +21°. він також знаходиться в сузір’ї геркулеса, а його антиапекс в сузір’ї голуба.
кутова швидкість обертання зменшується в міру зростання відстані від центра галактики, але це зменшення є повільнішим, ніж цього вимагають закони кеплера. лінійна швидкість обертання з відстанню від центра спочатку зростає, досягає максимуму близько 250 км/с на відстані сонця і надалі повільно зменшується.
можна говорити про два основні рухи сонця в галактиці:
у напрямі сузір’я геркулеса з швидкістю 16 км/с відносно найближчих зір;
у напрямі сузір’я лебедя з швидкістю 250 км/с (рух разом з найближчими зорями навколо центра галактики).
сонце здійснює один оберт навколо центра галактики за 220 млн. років. цей проміжок часу називають галактичним роком. зачас свого існування сонце облетіло галактику приблизно 30 разів.
групою американских учених із університета штата огайо, які орієнтувались на дані, отримані від космічного рентгенівського телескопа & чандра& (chandra) встановлено той факт, що наша галактика чумацький шлях величезною хмарою гарячого газу, температура якого в декілька сотень разів більша, ніж температура поверхні сонця. учені вважають, що хмара, яку називають гало, може служити ключом до розгадки баріонів.
(от фото.. . и греч. periodos — круговращение, чередование) , реакция организмов на суточный ритм освещения, т. е. на соотношение светлого (длина дня) и тёмного (длина ночи) периодов суток, выражающаяся в изменении процессов роста и развития. Ф. присущ растениям и животным. У растений систематическое и разностороннее изучение Ф. началось в 1920-х гг. Ф. — при реакция к комплексу сезонных изменений внеш. условий. Одним из проявлений Ф. является фотопериодич. реакция зацветания. В зависимости от реакции на длину дня, ускоряющей зацветание, растения делятся на длиннодневные (молодило, белена, хлебные злаки и др.) , короткодневные (табак, рис, просо, соя, конопля и др. ) и нейтральные (гречиха, горох и др.) . Длиннодневные растения распространены в осн. в умеренных и приполярных широтах, короткодневные — в областях ближе к субтропикам. Органы восприятия фотопериода — листья. Осн. результат Ф. — образование в разных органах растений фитогормонов, влияющих на цветение, образование клубней, луковиц, корнеплодов и т. д. и на физиол. процессы (напр. , переход к покою, засухоустойчивость) . Используя Ф. , можно регулировать процессы роста и развития растений, в частности цветения, что применяется в селекции. У животных Ф. контролирует наступление и прекращение брачного периода, плодовитость, осенние и весенние линьки, переход к зимней спячке, миграции и мн. др. Он генетически обусловлен и связан с биол. ритмами (циркадными) . Хотя биохимич. и физиол. основы Ф. во многом неясны, очевидно, что в формировании фотопериодич. реакций участвуют нервные и гормональные механизмы. Знание особенностей Ф. позволяет прогнозировать динамику численности, регулировать её, управлять развитием животных при искусственном их выращивании и т. д.
.(Источник: «Биологический энциклопедический словарь. » Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол. : А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд. , исправл. — М. : Сов. Энциклопедия, 1986.)
фотопериоди́зм
комплексная реакция животных и растений на суточный ритм освещения (день и ночь) ; один из их адаптации к сезонным изменениям. У животных фотопериодизм связан с биологическими ритмами. В его основе лежат сложные биохимические и физиологические процессы, регулируемые гуморальной и нервной системами. Фотопериодизм влияет на половое созревание, плодовитость, начало и окончание брачного периода, линьку, периоды покоя и активности, осенние и весенние миграции и т. п. Животные условно разделяются на «длиннодневных» (активны летом) и «короткодневных» (активны зимой) . Знания в этой области позволяют управлять развитием животных, прогнозировать изменения численности их популяций в течение года.
У растений в результате фотопериодизма (гл. обр. в листьях) образуются фитогормоны, влияющие на многие физиологические процессы. Напр. , картофель при укорачивании светового дня быстрее переходит к клубнеобразованию, а табак при удлинённом дне даёт большую фитомассу. Явление фотопериодизма используется в селекции растений.
.(Источник: «Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия. » Гл. ред. А. П. Горкин; М. : Росмэн, 2006.)
Ну и не следует забывать, что мы тоже живые и должны ночью спать, а в светлое время бодрствовать, чтобы быть здоровыми и жить долго, счастливо и плодотворно
галактики — основні структурні одиниці нашого всесвіту. одна з них міститься в сузір’ї андромеди. це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, яка складається із сотень мільярдів зір. світло від неї йде до землі близько 2 млн. років.
галактика андромеди разом з нашою галактикою та ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану місцеву групу. деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема велика і мала магеланові хмари, є супутниками нашої галактики. разом з нею вони обертаються навколо загального центру мас.
ще одне скупчення галактик розташоване в сузір’ї діви. воно є центром ще більш гігантської, ніж місцева група, системи зоряних островів -надскупчення галактик, до складу якого входить і місцева група з нашою галактикою.
сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10—12 млрд. світлових років.
на цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься метагалактикою.
підрахунки зір на однакових за розмірами ділянках неба з різною галактичною широтою свідчать про те, що із віддаленням від галактичного екватора кількість зір до заданої величини mзменшується. згідно цих підрахунків 95% усіх зір галактики розташовано у чумацькому шляху.
сонце знаходиться недалеко від галактичної площини на відстані 10 кпк (30000 св.р.) від центра галактики. галактика має складну спіральну структуру. центр галактики знаходится всузір’ї стрільця у напрямі на α = 17h 46,1m, δ = –28°51′.
якщо розглянути рух сонця відносно найближчих зір, то знаходять апекс основного руху сонця. його координати α = 17h 40m, δ = +21°. він також знаходиться в сузір’ї геркулеса, а його антиапекс в сузір’ї голуба.
кутова швидкість обертання зменшується в міру зростання відстані від центра галактики, але це зменшення є повільнішим, ніж цього вимагають закони кеплера. лінійна швидкість обертання з відстанню від центра спочатку зростає, досягає максимуму близько 250 км/с на відстані сонця і надалі повільно зменшується.
можна говорити про два основні рухи сонця в галактиці:
у напрямі сузір’я геркулеса з швидкістю 16 км/с відносно найближчих зір;
у напрямі сузір’я лебедя з швидкістю 250 км/с (рух разом з найближчими зорями навколо центра галактики).
сонце здійснює один оберт навколо центра галактики за 220 млн. років. цей проміжок часу називають галактичним роком. зачас свого існування сонце облетіло галактику приблизно 30 разів.
групою американских учених із університета штата огайо, які орієнтувались на дані, отримані від космічного рентгенівського телескопа & чандра& (chandra) встановлено той факт, що наша галактика чумацький шлях величезною хмарою гарячого газу, температура якого в декілька сотень разів більша, ніж температура поверхні сонця. учені вважають, що хмара, яку називають гало, може служити ключом до розгадки баріонів.
ответ:ФОТОПЕРИОДИЗМ
(от фото.. . и греч. periodos — круговращение, чередование) , реакция организмов на суточный ритм освещения, т. е. на соотношение светлого (длина дня) и тёмного (длина ночи) периодов суток, выражающаяся в изменении процессов роста и развития. Ф. присущ растениям и животным. У растений систематическое и разностороннее изучение Ф. началось в 1920-х гг. Ф. — при реакция к комплексу сезонных изменений внеш. условий. Одним из проявлений Ф. является фотопериодич. реакция зацветания. В зависимости от реакции на длину дня, ускоряющей зацветание, растения делятся на длиннодневные (молодило, белена, хлебные злаки и др.) , короткодневные (табак, рис, просо, соя, конопля и др. ) и нейтральные (гречиха, горох и др.) . Длиннодневные растения распространены в осн. в умеренных и приполярных широтах, короткодневные — в областях ближе к субтропикам. Органы восприятия фотопериода — листья. Осн. результат Ф. — образование в разных органах растений фитогормонов, влияющих на цветение, образование клубней, луковиц, корнеплодов и т. д. и на физиол. процессы (напр. , переход к покою, засухоустойчивость) . Используя Ф. , можно регулировать процессы роста и развития растений, в частности цветения, что применяется в селекции. У животных Ф. контролирует наступление и прекращение брачного периода, плодовитость, осенние и весенние линьки, переход к зимней спячке, миграции и мн. др. Он генетически обусловлен и связан с биол. ритмами (циркадными) . Хотя биохимич. и физиол. основы Ф. во многом неясны, очевидно, что в формировании фотопериодич. реакций участвуют нервные и гормональные механизмы. Знание особенностей Ф. позволяет прогнозировать динамику численности, регулировать её, управлять развитием животных при искусственном их выращивании и т. д.
.(Источник: «Биологический энциклопедический словарь. » Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол. : А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд. , исправл. — М. : Сов. Энциклопедия, 1986.)
фотопериоди́зм
комплексная реакция животных и растений на суточный ритм освещения (день и ночь) ; один из их адаптации к сезонным изменениям. У животных фотопериодизм связан с биологическими ритмами. В его основе лежат сложные биохимические и физиологические процессы, регулируемые гуморальной и нервной системами. Фотопериодизм влияет на половое созревание, плодовитость, начало и окончание брачного периода, линьку, периоды покоя и активности, осенние и весенние миграции и т. п. Животные условно разделяются на «длиннодневных» (активны летом) и «короткодневных» (активны зимой) . Знания в этой области позволяют управлять развитием животных, прогнозировать изменения численности их популяций в течение года.
У растений в результате фотопериодизма (гл. обр. в листьях) образуются фитогормоны, влияющие на многие физиологические процессы. Напр. , картофель при укорачивании светового дня быстрее переходит к клубнеобразованию, а табак при удлинённом дне даёт большую фитомассу. Явление фотопериодизма используется в селекции растений.
.(Источник: «Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия. » Гл. ред. А. П. Горкин; М. : Росмэн, 2006.)
Ну и не следует забывать, что мы тоже живые и должны ночью спать, а в светлое время бодрствовать, чтобы быть здоровыми и жить долго, счастливо и плодотворно
Объяснение: