Ліпіди – органічні сполуки, які є нерозчинними у воді через свою неполярність. їх вміст у клітині – 5-15% від сухої маси, у деяких клітинах може досягати майже 90% (клітини жирової тканини).
Особливості. Ліпіди – це неполімерні, неполярні, гідрофобні сполуки, які легко утворюють емульсії, завдяки чому й відбувається їх надходження в організм гетеротрофів. Розчиняються ліпіди в органічних розчинниках: ефірі, ацетоні, хлороформі та ін. Молекули ліпідів мають різну хімічну будову, але спільним у них є наявність у складі вищих жирних кислот (насичених та ненасичених) та одно-, дво-, і триатомних спиртів. Ліпіди здатні утворювати складні комплекси з білками, вуглеводами, фосфорною кислотою та ін. Справжні ліпіди – це складні ефіри жирних кислот і спирту, які утворюються в результаті реакцій етерифікації (кислота + спирт – складний ефір + вода). При поєднанні вищих жирних кислот і спиртів виникають складноефірні зв'язки. Властивості залежать від хімічного складу, тобто наявності певних жирних кислот та спиртів.
Різноманітність. Класифікувати ліпіди дуже важко через їх величезну хімічну різноманітність.
І. Прості ліпіди (є похідними вищих жирних кислот і спиртів).
1. Воски (складні ефіри жирних кислот і одноатомних довголанцюжкових спиртів). Вони використовуються в організмах рослин і тварин, здебільшого, як водовідштовхувальне покриття: утворюють захисний шар на кутикулі епідерми листків, плодів, насіння, вкривають хітинову оболону наземних членистоногих. З воску бджоли будують стільники.
2. Діольні ліпіди (складні ефіри жирних кислот і двоатомних спиртів).
3. Тригліцериди (складні ефіри жирних кислот і триатомних спиртів). їх поділяють на тваринні жири (насичені жирні кислоти і триатомні спирти) та рослинні олії (ненасичені жирні кислоти і триатомні спирти). Властивості жирів залежать від вмісту вищих жирних кислот: а) якщо в складі переважають насичені жирні кислоти, то жири мають тверду консистенцію і високу температуру плавлення; б) при переважанні в складі жирів ненасичених жирних кислот вони матимуть низьку температуру плавлення і рідку консистенцію. Жири легші за воду, практично в ній не розчиняються, можуть утворювати стійкі емульсії (наприклад, молоко). Завдяки реакціям гідролізу під впливом ферментів ліпаз відбувається розщеплення жирів, а завдяки реакціям етерифікації – синтез і ресинтез жирів (у тварин – у клітинах ворсинок тонкого кишечника, печінки і жирової тканини; у рослин – у клітинах насіння). Основна функція тригліцеридів – є енергетичним депо. Жири одержують витоплюванням з жирових клітин і кісток тварин, пресуванням й екстрагуванням з насіння та плодів рослин. їх використовують у медицині (риб'ячий жир, рицинова олія, масло какао), у техніці (лляняна, конопляна, бавовникова, ріпакова олії), косметиці (трояндова, лавандова олії).
II. Складні ліпіди (містять ліпідну частину і неліпідний комплекс).
1. Ліпопротеїди (ліпідна частина поєднана з білком) є транспортною формою ліпідів у крові та лімфі, з них будуються мембрани.
2. Фосфоліпіди (ліпідна частина і залишок фосфорної кислоти) входять до складу клітинних мембран.
3. Гліколіпіди (ліпідна частина і вуглеводи) є компонентами мієлінових оболонок нервових відростків, а також компонентами мембран хлоропластів.
III. Жироподібні речовини, або ліпоїди (в їх утворенні беруть участь жирні кислоти та спирти).
1. Стероїди є важливим компонентом статевих гормонів, гормонів надниркових залоз, вітаміну D та ін.
2. Терпени об'єднують каротиноїди (фотосинтезуючі пігменти) та гібереліни (гормони рослин).
Біологічне значення. Основними функціями ліпідів є:
1) будівельна (фосфоліпіди беруть участь у побудові біліпідного шару мембран, які містять, окрім них, ще і гліколіпіди та ліпопротеїди);
2) енергетична (при розщепленні 1 г жирів вивільняється 38,9 кДж енергії, тобто удвічі більше, ніж при окисненні білків і вуглеводів);
3) запасаюча (у рослин відкладаються про запас олії, у тварин – жири, а також надлишок вуглеводів і білків може перетворюватися в жири та відкладатися про запас);
5) водоутворююча (при окисненні 1 г жирів утворюється 1,1 г метаболічної води, яка дуже важлива для мешканців пустелі, тварин, які впадають у сплячку);
6) регуляторна (серед ліпоїдів є стероїдні гормони, жиророзчинні вітаміни, які беруть участь у регуляції процесів життєдіяльності організмів);
7) захисна (воски захищають органи рослин від втрат води, жири навколо внутрішніх органів тварин захищають від механічних впливів).
Ліпіди – органічні сполуки, які є нерозчинними у воді через свою неполярність. їх вміст у клітині – 5-15% від сухої маси, у деяких клітинах може досягати майже 90% (клітини жирової тканини).
Особливості. Ліпіди – це неполімерні, неполярні, гідрофобні сполуки, які легко утворюють емульсії, завдяки чому й відбувається їх надходження в організм гетеротрофів. Розчиняються ліпіди в органічних розчинниках: ефірі, ацетоні, хлороформі та ін. Молекули ліпідів мають різну хімічну будову, але спільним у них є наявність у складі вищих жирних кислот (насичених та ненасичених) та одно-, дво-, і триатомних спиртів. Ліпіди здатні утворювати складні комплекси з білками, вуглеводами, фосфорною кислотою та ін. Справжні ліпіди – це складні ефіри жирних кислот і спирту, які утворюються в результаті реакцій етерифікації (кислота + спирт – складний ефір + вода). При поєднанні вищих жирних кислот і спиртів виникають складноефірні зв'язки. Властивості залежать від хімічного складу, тобто наявності певних жирних кислот та спиртів.
Різноманітність. Класифікувати ліпіди дуже важко через їх величезну хімічну різноманітність.
І. Прості ліпіди (є похідними вищих жирних кислот і спиртів).
1. Воски (складні ефіри жирних кислот і одноатомних довголанцюжкових спиртів). Вони використовуються в організмах рослин і тварин, здебільшого, як водовідштовхувальне покриття: утворюють захисний шар на кутикулі епідерми листків, плодів, насіння, вкривають хітинову оболону наземних членистоногих. З воску бджоли будують стільники.
2. Діольні ліпіди (складні ефіри жирних кислот і двоатомних спиртів).
3. Тригліцериди (складні ефіри жирних кислот і триатомних спиртів). їх поділяють на тваринні жири (насичені жирні кислоти і триатомні спирти) та рослинні олії (ненасичені жирні кислоти і триатомні спирти). Властивості жирів залежать від вмісту вищих жирних кислот: а) якщо в складі переважають насичені жирні кислоти, то жири мають тверду консистенцію і високу температуру плавлення; б) при переважанні в складі жирів ненасичених жирних кислот вони матимуть низьку температуру плавлення і рідку консистенцію. Жири легші за воду, практично в ній не розчиняються, можуть утворювати стійкі емульсії (наприклад, молоко). Завдяки реакціям гідролізу під впливом ферментів ліпаз відбувається розщеплення жирів, а завдяки реакціям етерифікації – синтез і ресинтез жирів (у тварин – у клітинах ворсинок тонкого кишечника, печінки і жирової тканини; у рослин – у клітинах насіння). Основна функція тригліцеридів – є енергетичним депо. Жири одержують витоплюванням з жирових клітин і кісток тварин, пресуванням й екстрагуванням з насіння та плодів рослин. їх використовують у медицині (риб'ячий жир, рицинова олія, масло какао), у техніці (лляняна, конопляна, бавовникова, ріпакова олії), косметиці (трояндова, лавандова олії).
II. Складні ліпіди (містять ліпідну частину і неліпідний комплекс).
1. Ліпопротеїди (ліпідна частина поєднана з білком) є транспортною формою ліпідів у крові та лімфі, з них будуються мембрани.
2. Фосфоліпіди (ліпідна частина і залишок фосфорної кислоти) входять до складу клітинних мембран.
3. Гліколіпіди (ліпідна частина і вуглеводи) є компонентами мієлінових оболонок нервових відростків, а також компонентами мембран хлоропластів.
III. Жироподібні речовини, або ліпоїди (в їх утворенні беруть участь жирні кислоти та спирти).
1. Стероїди є важливим компонентом статевих гормонів, гормонів надниркових залоз, вітаміну D та ін.
2. Терпени об'єднують каротиноїди (фотосинтезуючі пігменти) та гібереліни (гормони рослин).
Біологічне значення. Основними функціями ліпідів є:
1) будівельна (фосфоліпіди беруть участь у побудові біліпідного шару мембран, які містять, окрім них, ще і гліколіпіди та ліпопротеїди);
2) енергетична (при розщепленні 1 г жирів вивільняється 38,9 кДж енергії, тобто удвічі більше, ніж при окисненні білків і вуглеводів);
3) запасаюча (у рослин відкладаються про запас олії, у тварин – жири, а також надлишок вуглеводів і білків може перетворюватися в жири та відкладатися про запас);
4) теплоізоляційна (завдяки низькій теплопровідності жири, накопичуючись у підшкірній клітковині, запобігають втратам тепла);
5) водоутворююча (при окисненні 1 г жирів утворюється 1,1 г метаболічної води, яка дуже важлива для мешканців пустелі, тварин, які впадають у сплячку);
6) регуляторна (серед ліпоїдів є стероїдні гормони, жиророзчинні вітаміни, які беруть участь у регуляції процесів життєдіяльності організмів);
7) захисна (воски захищають органи рослин від втрат води, жири навколо внутрішніх органів тварин захищають від механічних впливів).