Визначте вік риби можна за до підрахунку концентричних кілець на лусці, на виварених у воді зябрових кришках і за
щільністю лусочок (у дворічної риби Ви побачите здвоєні лусочки,
у трирічної риби – строєні лусочки і так далі). Визначте вік риби,
підрахувавши кількість кілець на лусці, що зображена на ілюстрації. Яка причина появи кілець на лусці?
2. Вік молюсків можна визначити за кількістю кілець на стулці черепашки. Кожне кільце відрізняється від попереднього за рахунок сезонних особливостей умов існування. Визначте вік молюска, підрахувавши кількість кілець на черепашці, що зображена на ілюстрації.
Яка причина появи кілець на черепашці?
3. Стовбури дерев, що виростають у кліматичних зонах із сезонним
кліматом, на поперечному розпилі мають структуру у вигляді набору річних кілець. Кожне кільце відповідає одному року життя дерева. Визначте вік спиляного дерева, що зображене на фотографії. Яка
причина появи річних кілець у стовбурі?
Біологічна (жива) система - це структурне і функціональне об'єднання різних елементів. До біологічних систем належать клітина (вам відомо, що клітина може існувати самостійно як одноклітинний організм) , організм, екосистема. Будь-яка жива система є відкритою, оскільки потребує надходження енергії з навколишнього середовища й виділення продуктів обміну. Для живих систем характерна саморегуляція, тобто підтримання сталого хімічного складу, структури, властивостей. Усі живі системи здатні до самовідтворення.
Організм людини є однією з найскладніших біологічних систем, яка має різні рівні структурної і функціональної організації: клітинний, тканинний, органний, системний, організмовий.
Тіло людини складається з безлічі клітин різної форми: кулястої, дископодібної, призматичної, кубічної, зірчастої та веретеноподібної. Клітини значно варіюють за розмірами: від 5-7 до 40 мкм, а довжина відростків нервових клітин може сягати до одного метра.
Разнообразие природных зон сыграло определяющую роль в формировании растительного мира Южного Урала. Высотная поясность, которой традиционно характеризуется горный рельеф, усложнила его растительный состав. Находясь в трех природных зонах, на территории Урала произрастают около полутора тысяч растений.
Уральские горы являются своего рода пограничной грядой между европейским и азиатским склоном. На вершинах гор высотой более километра растительности практически нет: лишайники, тундровое разнотравье и ягоды (брусника, голубика, водянка, качим уральский). С западного склона произрастают таежные хвойно-широколиственные леса. Более распространены сосновые и смешанные липово-сосновые вперемежку с дубом, кленом и различными кустарниками.
В высокогорной части главное место занимают таежные леса из пихты, сосны и лиственницы, которые некоторое время активно вырубались. На их месте стали появляться осиновые и березовые перелески, чередующиеся с лугами.
Выше тайги – преимущественно редкие и низкорослые леса, так называемое криволесье. Нормальному развитию растений мешает короткий вегетационный период, связанный с понижением температуры и увеличением каменистости почв.
Что интересно, местами простая растительность чередуется с альпийскими луговыми полянами, составленными из горца альпийского и ветреницы пермской.
Ближе к равнинам сосновые и лиственные борки перемежаются обширными разнотравными степными зонами.