Існує два типи поведінки тварин: перший - тип сенсорної психіки чи інстинктивної поведінки, другий - типом перцептивної психіки або індивідуально - мінливого поведінки. Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах. Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами. Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.
Главная наземная часть — стебель. Вместе с боковыми ответвлениями он является как бы скелетом растения. Стебель несет на себе почки, листья, цветки и плоды. Все они выполняют определённые функции: по стеблю движется от корней вода с растворенными в ней минеральными солями, а к корням и другим органам растения — органические вещества, образовавшиеся в листьях в результате реакции фотосинтеза. В стебле откладываются запасы питательных веществ.
Стебли принято делить на травянистые (к ним относятся мягкие, нежные и водянистые стебли) и деревянистые (твёрдые и сухие).
По положению в пространстве и характеру роста различают стебли прямостоячие, стелющиеся, цепляющиеся, вьющиеся, укореняющиеся. У части растений стебель остается в недоразвитом состоянии, а листья образуют прикорневую розетку.
Стебель с находящимися на нем почками и листьями называют побегом.
Каждое растение длительно при к различным условиям обитания. Это привело к видоизменениям стебля, из которых наиболее часто встречаются корневище, луковица, клубень, клубнелуковица, кладодий.
Кладодий — плотный листовидный стебель, выполняет функции листа. Характерен для растений засушливых областей.
Колючки и усики (вырастают в пазухах листьев) также относят к видоизменениям стебля.
Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах.
Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами.
Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.
Стебли принято делить на травянистые (к ним относятся мягкие, нежные и водянистые стебли) и деревянистые (твёрдые и сухие).
По положению в пространстве и характеру роста различают стебли прямостоячие, стелющиеся, цепляющиеся, вьющиеся, укореняющиеся. У части растений стебель остается в недоразвитом состоянии, а листья образуют прикорневую розетку.
Стебель с находящимися на нем почками и листьями называют побегом.
Каждое растение длительно при к различным условиям обитания. Это привело к видоизменениям стебля, из которых наиболее часто встречаются корневище, луковица, клубень, клубнелуковица, кладодий.
Кладодий — плотный листовидный стебель, выполняет функции листа. Характерен для растений засушливых областей.
Колючки и усики (вырастают в пазухах листьев) также относят к видоизменениям стебля.