Строение половых клеток обусловлено строением сперматозоида и яйцеклетки.Сперматозоид – своеобразно измененная половая клетка, маленькая и подвижная. В ней содержится ядро и цитоплазма со всеми органоидами характерными и для других клеток. Движение обусловлено специально дифференцированной цитоплазмой.
У каждого вида определенная форма сперматозоида, но преобладает бичевидная. Некоторые ракообразные и круглые черви имеют сперматозоиды пузыревидной или иной формы.
В строении сперматозоидов различают головку, шейку и хвост. Головка сперматозоида расширена и содержит ядро с тонким слоем цитоплазмы. Впереди ядра располагается небольшая плотная гранула заключенная в вакуолю – которую называют акросомой . Акросома прикрыта тонкой мембраной – головной шапочкой. В акросоме содержится фермент гиалуронидаза, которая принимает участие в растворении плотных оболочек яйцеклетки при оплодотворении.
Шейка более суженная часть сперматозоида в которой располагаются 2 центриоли: ближайшая к ядру центриоль называется проксимальной, а нижняя или дистальная играет роль базального тельца, от которого начинаются микротрубочки жгутика. За шейкой следует хвостик, который состоит из 3-х частей: средней, главной и концевой.
Средняя часть содержит пучок фибрилл составляющих осевую нить. В средней части осевой пучок окружен цитоплазмой с большим количеством митохондрий. Митохондрии располагаются друг за другом по спирали, за что и получили название митохондриальной спирали. В цитоплазме средней части сосредоточено большое количество гликогена и АТФ, что составляет основные энергетические ресурсы сперматозоида. Главная часть содержит пучок фибрилл окруженный цитоплазмой и цитоплазматической мембраной. В концевой части нет цитоплазмы, она состоит из пучка фибрилл прикрытых цитоплазматической мембраной. Осевой пучок фибрилл хвостика является сократительным элементом и за счет его происходит движение сперматозоида в жидкой среде.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
У каждого вида определенная форма сперматозоида, но преобладает бичевидная. Некоторые ракообразные и круглые черви имеют сперматозоиды пузыревидной или иной формы.
В строении сперматозоидов различают головку, шейку и хвост. Головка сперматозоида расширена и содержит ядро с тонким слоем цитоплазмы. Впереди ядра располагается небольшая плотная гранула заключенная в вакуолю – которую называют акросомой . Акросома прикрыта тонкой мембраной – головной шапочкой.
В акросоме содержится фермент гиалуронидаза, которая принимает участие в растворении плотных оболочек яйцеклетки при оплодотворении.
Шейка более суженная часть сперматозоида в которой располагаются 2 центриоли: ближайшая к ядру центриоль называется проксимальной, а нижняя или дистальная играет роль базального тельца, от которого начинаются микротрубочки жгутика. За шейкой следует хвостик, который состоит из 3-х частей: средней, главной и концевой.
Средняя часть содержит пучок фибрилл составляющих осевую нить. В средней части осевой пучок окружен цитоплазмой с большим количеством митохондрий. Митохондрии располагаются друг за другом по спирали, за что и получили название митохондриальной спирали. В цитоплазме средней части сосредоточено большое количество гликогена и АТФ, что составляет основные энергетические ресурсы сперматозоида. Главная часть содержит пучок фибрилл окруженный цитоплазмой и цитоплазматической мембраной. В концевой части нет цитоплазмы, она состоит из пучка фибрилл прикрытых цитоплазматической мембраной. Осевой пучок фибрилл хвостика является сократительным элементом и за счет его происходит движение сперматозоида в жидкой среде.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
Удачи! <3