Еукаріоти або ядерні — домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами, морфологічно сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних органел. Геноми еукаріотичної клітини представлені: а ядерним геномом, зосередженим у ядрі і представленим ядерною ДНК.
Доядерні або прокаріоти — організми без ядра клітини; здебільшого також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум. Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів, які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними.
Більшість органів здатні до внутрішньо-органної саморегуляції функцій; наприклад, внутрішньосерцеві рефлекторні дуги забезпечують закономірні співвідношення тиску в порожнинах серця.
На організмовому рівні ефективно взаємодіють нервові, гуморальні й гормональні механізми саморегуляції, за до яких у ссавців установлюються й підтримуються на певному рівні показники внутрішнього середовища — температура, кров’яний та осмотичний тиск, рівень цукру в крові тощо.
Різноманітні прояви й механізми саморегуляції на видовому рівні добре відстежу-ються в популяціях. Це регуляція чисельності популяцій, співвідношення статей у них, темпи старіння й народжуваності особин.
Еукаріоти або ядерні — домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами, морфологічно сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних органел. Геноми еукаріотичної клітини представлені: а ядерним геномом, зосередженим у ядрі і представленим ядерною ДНК.
Доядерні або прокаріоти — організми без ядра клітини; здебільшого також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум. Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів, які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними.
Більшість органів здатні до внутрішньо-органної саморегуляції функцій; наприклад, внутрішньосерцеві рефлекторні дуги забезпечують закономірні співвідношення тиску в порожнинах серця.
На організмовому рівні ефективно взаємодіють нервові, гуморальні й гормональні механізми саморегуляції, за до яких у ссавців установлюються й підтримуються на певному рівні показники внутрішнього середовища — температура, кров’яний та осмотичний тиск, рівень цукру в крові тощо.
Різноманітні прояви й механізми саморегуляції на видовому рівні добре відстежу-ються в популяціях. Це регуляція чисельності популяцій, співвідношення статей у них, темпи старіння й народжуваності особин.