Встановіть відповідність між видами генів та їх функціями:
1. Структурні гени
А. стають активними тоді, коли білок, який вини кодують, потрібний клітині
2. Регуляторні гени
Б. кодують білок або РНК, розмір у сотні й тисячі нуклеотидів
3. Конститутивні гени
В. постійно активні, через те, що білки, які ними кодуються, необхідні постійно клітинної діяльності
4. Неконститутивні гени
Г. при біосинтезі на їх основі утворюють іРНК ( або матричні мРНК)
Д. визначають початок, швидкість й послідовність процесів синтезу РНК на

матриці ДНК, розмір у кілька десятків пар нуклеотидів​

Мутаційна мінливість — це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін. мутація (латин. mutatio — зміна) — це зміна, що зумовлена реорганізацією структур відтворення, перебудовою ге¬нетичного апарату. мутації виникають раптово, що іноді різко відрізняє організм від вихідної форми. мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які від покоління до покоління. ботанікам та зоологам такі змі¬ни були відомі дуже здавна. мутаційній мінливості присвятили свої роботи с. i. коржинський і г. де фріз. термін «мутація» був запропонований гуго де фрізом у 1901 році.комбінативна мінливість — це поява нових поєднань ознак унаслідок перекомбінації генів (нових поєднань генів у генотипі). комбінативна мінливість виникає в організмів у результаті трьох основних процесів, незалежних один від одного. причини комбінативної мінливості: 1.      незалежне розходження хромосом під час мейозу. 2.      випадкове сполучення хромосом під час запліднення. 3.      кросинговер. процес формування кросоверних хромосом називають рекомбінацією. він різко підвищує різноманітність гамет. у результаті комбінативної мінливості спадкові фактори (гени) не змінюються, але виникають їхні нові поєднання, що призводить до появи організмів з іншим генотипом і фенотипом (гібридів). нові комбінації генів виникають часто й легко, але так само легко й руйнуються. джерелом комбінативної мінливості є статеве розмноження організмів, унаслідок якого виникає велика різноманітність генотипів. кожен організм має велику кількість генів, тому комбінування генів при статевому розмноженні веде до формування нового унікального генотипу та фенотипу. у кожного потомка є ознаки, що властиві для батька й матері. але навіть серед найближчих родичів не можна відшукати двох абсолютно однакових людей (виключення — однояйцеві близнюки). у чому ж полягають причини такої великої різноманітності? вони полягають у явищі комбінативної мінливості. проте комбінативна мінливість виникає у багатьох організмів, які розмножуються нестатево. наприклад, у мікроорганізмів виникли своєрідні механізми, що призводять до комбінативної мінливості,— трансформація і трансдукція. у прокаріотів можлива передача спадкової інформації від клітини до клітини за участю вірусів-бактеріофагів. це свідчить про велике значення комбінативної мінливості для еволюції та видоутворення. ч. дарвін надавав комбінативній мінливості великого значення, вважаючи, що разом із природним добором їй належить важлива роль у створенні нових форм (як у природі, так і в господарстві людини). проте виникнення видів у результаті тільки гібридизації — явище дуже рідкісне

Внутренние органы. 

Птицы отличаются своеобразным строением дыхательной системы. Бронхи, пронизывающие небольшие лёгкие, соединены с десятком воздушных мешков. При вдохе воздух поступает в лёгкие и в мешки, при выходе в лёгкие проходит насыщенный кислородом воздух из воздушных мешков. Таким образом увеличивается интенсивность газообмена. Кроме того, воздушные мешки позволяют изменять плотность тела при нырянии, а также предохраняют внутренние органы от перегрева, удаляя избыток тепла. 

Птицы – теплокровные животные с интенсивным обменом веществ и температурой тела 38–45 °C. Интенсивное кровообращение обеспечивается большим объёмом четырёхкамерного сердца и большей частотой его сокращения (до 1000 ударов в минуту у колибри). У птиц два круга кровообращения. 

В расширении пищевода – зобе – пища может временно храниться, размягчаясь. В мускульном отделе желудка пища тщательно перетирается (напомним, что у птиц нет зубов); в железистом отделе желудка и кишечнике пища переваривается под действием ферментов. Толстая кишка впадает в клоаку. 

Органы выделения птиц – крупные бобовидные тазовые почки. Мочевой пузырь отсутствует. У самцов развиты парные половые железы – семенники, в то время как у самок сохраняются только левый яичник и яйцевод. Семяпроводы от семенников впадают в клоаку (лишь у примитивных птиц имеется копулятивный орган). 

Головной мозг достаточно большой, развиты большие полушария и мозжечок. У птиц хорошо развиты зрение, слух и чувство равновесия; обоняние и вкус развиты плохо. Глазные яблоки большие и малоподвижные; ограниченность поля зрения компенсируется подвижностью шеи. Слух особенно хорошо развит у охотящихся в темноте птиц; пещерные птицы ориентируются при эхолокации.