В організмі людини є 4 типи тканин. епітеліальна,внутрішнього середовища(рідкі, скелетні, сполучні), м'язові та нервові. Епітеліальні складаються з клітин, що щільно прилягають одна до одної і слаборозвиненоі міжклітиної речовини. Вони вкривають тіло ззовні, вистілає порожнини тіла і тд. Епітелій бувае одношаровий і багатошаровий. Одношаровий скл. з 1го шару клітин і вистілає протоки залоз,шлунково кишковий тракт. Багатошаровий скл. з кількох шарів клітин, вистілає рот. порожнину і стравохід Тканини внутрішньго середовища:виділяють трофічні,опорні і опорнотрофічні. Трофічні-кров і лімфа,мають рідку міжклітинну речовину. Опорні: 1) кісткова-утворює кістки скелета 2)хрящова-утворює міжхребцеві диски,поверхню суглобів,хрящі гортані,трахеї Особливість цих тканин в міжклітиній рідині. У кісткові вона міцна і тверда, а в хрящовій міцна і еластична Опорно трофічні-жирова, пухка,щільна. М'язова складається з клітин у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця Властивість- збудливість і скоротливість Посмуговані м'язи утворюють скелетні і мімічні м'язи,язика,гортані,верхньої частини стравоходу, діафрагму,серце Непосмуговані-шлунково кишковий тракт,легені,бронхи, сечостатеві органи, судини. Нервова тканина складається з нейронів і нейрогліі. Нейрон складається з тіла і відростків. В тілі розташоване ядро. Дендрит-короткий відросток,передає інфу до тіла клітини. Аксон-довгий відросток, передає імпульси від нервової клітини до інших нервових клітин чи роб. органів. Нейроглія виконує функції: опорна, живильна, захисна,секреторна Властивості нервової тканини-збудливість і провідність
Живая природа – это целостная, но неоднородная система, которой свойственна иерархическая организация. Иерархической называется такая система, в которой части (или элементы целого) расположены в порядке от высшего к низшему.
Микросистемы (доорганизменная ступень) включают в себя молекулярный (молекулярно-генетиче-ский) и субклеточный уровни.
Мезосистемы (организменная ступень) включают в себя клеточный, тканевый, органный, системный, организменный (организм как единое целое), или онтогенетический, уровни.
Макросистемы (надорганизменная ступень) включают в себя популяционно-видовой, биоценотический и глобальный уровни (биосферу в целом). На каждом уровне можно выделить элементарную единицу и явление.
Элементарная единица (ЭЕ) – это структура (или объект), закономерные изменения которой (элементарные явления, ЭЯ) составляют ее вклад в развитие жизни на данном уровне.
Иераpхические уровни:
1) молекулярно-генетический уровень. ЭЕ представлена геном. Ген – это участок молекулы ДНК (а у некоторых вирусов-молекулы РНК), который ответствен за формирование какого – либо одного признака;
2) субклеточный уровень. ЭЕ представлена какой-либо субклеточной структурой, т. е. органеллой, которая выполняет свойственные ей функции и вносит свой вклад в работу клетки в целом;
3) клеточный уровень. ЭЕ – это клетка, которая является самостоятельно функционирующей элементарной
биологической системой. Только на этом уровне возможны реализация генетической информации и процессы биосинтеза;
4) тканевый уровень. Совокупность клеток с одинаковым типом организации составляет ткань (ЭЕ);
5) органный уровень. Образован совместно с функционирующими клетками, относящимися к разным тканям (ЭЕ);
6) организменный (онтогенетический) уровень. ЭЕ – это особь в ее развитии от момента рождения до прекращения ее существования в качестве живой системы. ЭЯ – это закономерные изменения организма в процессе индивидуального развития (онтогенеза) фенотип;
7) популяционно-видовой уровень. ЭЕ – это популяция, т. е. совокупность особей (организмов) одного вида, населяющих одну территорию и свободно скрещивающихся между собой. Популяция обладает генофондом, т. е. совокупностью генотипов всех особей. Воздействие на генофонд элементарных эволюционных факторов приводит к эволюционно значимым изменениям (ЭЯ);
8) биоценотический (экосистемный) уровень. ЭЕ – биоценоз, т. е. исторически сложившееся устойчивое сообщество популяций разных видов, связанных между собой и с окружающей неживой природой обменом веществ, энергии и информации (круговоротами), которые и представляют собой ЭЯ;
9) биосферный (глобальный) уровень. ЭЕ – биосфера, т. е. единый планетарный комплекс биогеоценозов, различных по видовому составу и характеристике абиотической (неживой) части;
10) носферный уровень. Это составная часть биосферы, которая изменена благодаря деятельности человека.
Епітелій бувае одношаровий і багатошаровий. Одношаровий скл. з 1го шару клітин і вистілає протоки залоз,шлунково кишковий тракт.
Багатошаровий скл. з кількох шарів клітин, вистілає рот. порожнину і стравохід
Тканини внутрішньго середовища:виділяють трофічні,опорні і опорнотрофічні.
Трофічні-кров і лімфа,мають рідку міжклітинну речовину.
Опорні:
1) кісткова-утворює кістки скелета
2)хрящова-утворює міжхребцеві диски,поверхню суглобів,хрящі гортані,трахеї
Особливість цих тканин в міжклітиній рідині. У кісткові вона міцна і тверда, а в хрящовій міцна і еластична
Опорно трофічні-жирова, пухка,щільна.
М'язова складається з клітин у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця
Властивість- збудливість і скоротливість
Посмуговані м'язи утворюють скелетні і мімічні м'язи,язика,гортані,верхньої частини стравоходу, діафрагму,серце
Непосмуговані-шлунково кишковий тракт,легені,бронхи, сечостатеві органи, судини.
Нервова тканина складається з нейронів і нейрогліі. Нейрон складається з тіла і відростків. В тілі розташоване ядро. Дендрит-короткий відросток,передає інфу до тіла клітини. Аксон-довгий відросток, передає імпульси від нервової клітини до інших нервових клітин чи роб. органів. Нейроглія виконує функції: опорна, живильна, захисна,секреторна
Властивості нервової тканини-збудливість і провідність
Живая природа – это целостная, но неоднородная система, которой свойственна иерархическая организация. Иерархической называется такая система, в которой части (или элементы целого) расположены в порядке от высшего к низшему.
Микросистемы (доорганизменная ступень) включают в себя молекулярный (молекулярно-генетиче-ский) и субклеточный уровни.
Мезосистемы (организменная ступень) включают в себя клеточный, тканевый, органный, системный, организменный (организм как единое целое), или онтогенетический, уровни.
Макросистемы (надорганизменная ступень) включают в себя популяционно-видовой, биоценотический и глобальный уровни (биосферу в целом). На каждом уровне можно выделить элементарную единицу и явление.
Элементарная единица (ЭЕ) – это структура (или объект), закономерные изменения которой (элементарные явления, ЭЯ) составляют ее вклад в развитие жизни на данном уровне.
Иераpхические уровни:
1) молекулярно-генетический уровень. ЭЕ представлена геном. Ген – это участок молекулы ДНК (а у некоторых вирусов-молекулы РНК), который ответствен за формирование какого – либо одного признака;
2) субклеточный уровень. ЭЕ представлена какой-либо субклеточной структурой, т. е. органеллой, которая выполняет свойственные ей функции и вносит свой вклад в работу клетки в целом;
3) клеточный уровень. ЭЕ – это клетка, которая является самостоятельно функционирующей элементарной
биологической системой. Только на этом уровне возможны реализация генетической информации и процессы биосинтеза;
4) тканевый уровень. Совокупность клеток с одинаковым типом организации составляет ткань (ЭЕ);
5) органный уровень. Образован совместно с функционирующими клетками, относящимися к разным тканям (ЭЕ);
6) организменный (онтогенетический) уровень. ЭЕ – это особь в ее развитии от момента рождения до прекращения ее существования в качестве живой системы. ЭЯ – это закономерные изменения организма в процессе индивидуального развития (онтогенеза) фенотип;
7) популяционно-видовой уровень. ЭЕ – это популяция, т. е. совокупность особей (организмов) одного вида, населяющих одну территорию и свободно скрещивающихся между собой. Популяция обладает генофондом, т. е. совокупностью генотипов всех особей. Воздействие на генофонд элементарных эволюционных факторов приводит к эволюционно значимым изменениям (ЭЯ);
8) биоценотический (экосистемный) уровень. ЭЕ – биоценоз, т. е. исторически сложившееся устойчивое сообщество популяций разных видов, связанных между собой и с окружающей неживой природой обменом веществ, энергии и информации (круговоротами), которые и представляют собой ЭЯ;
9) биосферный (глобальный) уровень. ЭЕ – биосфера, т. е. единый планетарный комплекс биогеоценозов, различных по видовому составу и характеристике абиотической (неживой) части;
10) носферный уровень. Это составная часть биосферы, которая изменена благодаря деятельности человека.