Выбери предложение(-я), осложнённое(-ые) однородными членами. Знаки препинания не расставлены. Над головой с верхнего балкона затявкала собака. Игорь встал натянул на светлую головешку .
Усі особливості еволюційного розвитку приматів пов'язані зі змі ною навколишнього середовища, тобто із тими кліматичними умовами, котрі складались у певні геологічні періоди на Землі. Відповідно до них виділяють три етапи філогенетичного розвитку мавп.
Перший етап еволюції приматів
Материкові зрушення наприкінці мезозойської ери викликали значні зміни клімату, що ставав усе континентальнішим. Вимирали динозаври, звільнялося багато екологічних ніш. Такі систематичні перебудови біо сфери викликали лавиноподібне формоутворення серед тих груп тва рин, які виявилися краще пристосованими до нових умов існування. Повною мірою це стосується ссавців. Їх прогресивний розвиток виявив ся суттєвим чином пов’язаним із еволюцією головного мозку. Він зберіг загальний для всіх хребетних тип будови, але додатково набув чимало своєрідних ознак, які зумовлювалися конкретними умовами існування тієї чи іншої таксономічної групи. Зокрема, первинні кіркові центри, що відповідають за безпосередній аналіз інформації від рецепторів, допов нилися виокремленням центрів вторинного кіркового аналізу. Вони вже могли здійснювати елементарне узагальнення інформації, що містилась у різних первинних кіркових центрах. Такі перебудови відбувались на фоні збільшення розмірів головного мозку і заміни циркулярних боро зен системою радіальних борозен, які утворилися на межі функціональ них областей. Саме вони дозволили здійснювати більш координоване керування поведінкою тварин. Це був новий напрям еволюції головного мозку. Вперше він почав складатися у групи комахоїдних ссавців, а з часом (в ході еволюції) став характерним і для приматів. Усі етапи подібних перетворень віднайдені на ендокранах (відбитки внутрішньої поверхні черепної коробки) викопних тварин – від лемурів до великих антро мавп.
Формирование яйца у птиц и развитие в нем зародышаВсе птицы — раздельнополые животные, откладывающие яйца. В отличие от яиц большинства пресмыкающихся, яйца птиц покрыты твердой известковой скорлупой.Строение органов размножения также позволяет птицам «экономить» массу тела. У самок только один яичник, а у самцов семенники парные, но обычно очень маленькие, и только перед началом размножения они увеличиваются в сотни раз. Оплодотворение у птиц внутреннее. Сперматозоиды попадают по специальным протокам в клоаку самца. Самец прижимает ее к клоаке самки и впрыскивает сперматозоиды. Они проникают в единственный яйцевод самки и в верхней его части оплодотворяют яйцеклетку. Большие, богатые желтком яйцеклетки попадают из яичника, где они созревают по очереди, в яйцевод.У разных видов птиц самки откладывают разное количество яиц. Кондор, кайра, императорский пингвин откладывают 1 яйцо в год, голуби и журавли — 2, чайки — 3, воробьи — 5-7 яиц, дикие куры и утки — до 10-15.Для успешного развития зародыша необходимы определенная влажность среды и достаточно высокая её температура (37-38 °С). Эти условия создают птицы, насиживающие кладки. У многих птиц в период насиживания на теле снизу образуется наседное пятно: перья выпадают, кожа набухает и становится горячей. Наседное пятно необходимо для согревания кладки. Если температура кладки слишком высока, гуси и утки встают, проветривают кладку, переворачивают яйца.Условия, необходимые для развития яиц, птицы создают и иначе. Сорные куры сгребают ветки и опавшие листья в огромные кучи высотой в несколько метров. Когда листья в кучах начинают гнить, самки откладывают в них яйца. Используя клюв как термометр, куры следят за температурой в гниющей куче. Если температура чрезмерно повышается, куры отбрасывают часть листьев, если понижается — подсыпают их.У разных видов птиц самки откладывают разное количество яиц. Кондор, кайра, императорский пингвин откладывают 1 яйцо в год, голуби и журавли — 2, чайки — 3, воробьи — 5-7 яиц, дикие куры и утки — до 10-15.Для успешного развития зародыша необходимы определенная влажность среды и достаточно высокая её температура (37-38 °С). Эти условия создают птицы, насиживающие кладки. У многих птиц в период насиживания на теле снизу образуется наседное пятно: перья выпадают, кожа набухает и становится горячей. Наседное пятно необходимо для согревания кладки. Если температура кладки слишком высока, гуси и утки встают, проветривают кладку, переворачивают яйца.Условия, необходимые для развития яиц, птицы создают и иначе. Сорные куры сгребают ветки и опавшие листья в огромные кучи высотой в несколько метров. Когда листья в кучах начинают гнить, самки откладывают в них яйца. Используя клюв как термометр, куры следят за температурой в гниющей куче. Если температура чрезмерно повышается, куры отбрасывают часть листьев, если понижается — подсыпают их.
Усі особливості еволюційного розвитку приматів пов'язані зі змі ною навколишнього середовища, тобто із тими кліматичними умовами, котрі складались у певні геологічні періоди на Землі. Відповідно до них виділяють три етапи філогенетичного розвитку мавп.
Перший етап еволюції приматів
Материкові зрушення наприкінці мезозойської ери викликали значні зміни клімату, що ставав усе континентальнішим. Вимирали динозаври, звільнялося багато екологічних ніш. Такі систематичні перебудови біо сфери викликали лавиноподібне формоутворення серед тих груп тва рин, які виявилися краще пристосованими до нових умов існування. Повною мірою це стосується ссавців. Їх прогресивний розвиток виявив ся суттєвим чином пов’язаним із еволюцією головного мозку. Він зберіг загальний для всіх хребетних тип будови, але додатково набув чимало своєрідних ознак, які зумовлювалися конкретними умовами існування тієї чи іншої таксономічної групи. Зокрема, первинні кіркові центри, що відповідають за безпосередній аналіз інформації від рецепторів, допов нилися виокремленням центрів вторинного кіркового аналізу. Вони вже могли здійснювати елементарне узагальнення інформації, що містилась у різних первинних кіркових центрах. Такі перебудови відбувались на фоні збільшення розмірів головного мозку і заміни циркулярних боро зен системою радіальних борозен, які утворилися на межі функціональ них областей. Саме вони дозволили здійснювати більш координоване керування поведінкою тварин. Це був новий напрям еволюції головного мозку. Вперше він почав складатися у групи комахоїдних ссавців, а з часом (в ході еволюції) став характерним і для приматів. Усі етапи подібних перетворень віднайдені на ендокранах (відбитки внутрішньої поверхні черепної коробки) викопних тварин – від лемурів до великих антро мавп.