Cимбионты – получают питание от другого организма на взаимовыгодной основе. Например:
• Микориза (грибокорень) – симбиоз гриба и растения. Растение дает грибу глюкозу (которую делает при фотосинтезе), а гриб дает растению воду и минеральные соли.
• Лишайник – симбиоз грибов и водорослей. Водоросли дают грибу глюкозу, а гриб водорослям – соли и воду.
• Клубеньковые бактерии живут в специальных утолщениях (клубеньках) на корнях растений семейства бобовых. Растения дают бактериям глюкозу, а бактерии дают растениям соли азота, которые они получают при фиксации азота воздуха.
Бактерії є мікроорганізмами, які відносяться до надцарства прокаріотів, найчастіше одноклітинних. Це без'ядерні організми, оскільки їх генетичний апарат міститься в цитоплазмі та не відокремлений у вигляді покритого мембраною клітинного ядра. В даний час відомо приблизно десять тисяч бактерій. Вчені припускають, що існує більше мільйона цих мікроорганізмів. Їх вивченням займається бактеріологія - розділ мікробіології.
Більша частина бактерій - це одноклітинні мікроорганізми розмірами від 0,2 до 10 мкм. Найдрібніші з них називаються нанобактеріями (до 0,05 мкм). Найбільші бактерії - це мікроорганізми з родів Масromonas та Achromatium довжиною близько 100 мкм. Із кишечнику риб виділені бактерії довжиною 600 мкм, а найбільші з бактерій знайдені в океані біля берегів Намібії та Чилі.
Объяснение:
Більшість бактерій мають форму палички. Назва «бактерія» походить від грецького слова «бактеріон», що означає «паличка». Але відомо багато видів, які існують у вигляді спіралей (спірохети, вібріони), вигнутих паличок, кульок (коки), тощо. Знайдено види бактерій, які виглядають як трикутні, сплощені, квадратні, зірчасті клітини. У деяких бактерій є вирости цитоплазми.
Бактерії найчастіше є поодинокими клітинами. Але вони здатні формувати пари, ланцюжки різної довжини, скупчення у вигляді пакетів по 4, 8 і більше клітин (наприклад, сарціни), розетки, мережі. Для кожного виду бактерій характерний свій тип угруповання. У природі існують також багатоклітинні форми, з яких утворюються мікроколонії - трихоми.
Бактерії можуть бути рухомими або нерухомими. Представники першої групи для пересування використовують джгутики або ковзання (ціанобактерії, спірохети). Ці бактерії починають посилено рухатися при впливі хімічних або фізичних подразників.
Внутрішня будова всіх бактерій подібна. Як правило, вони складаються з однієї клітини, покритої зовні тонкою оболонкою, завдяки чому клітина зберігає постійну форму. Усередині клітини міститься протоплазма, відсутнє ядро, і немає хлорофілу. Але присутні включення у вигляді везикул (виростів цитоплазми), рибосоми, вакуолі з запасами поживних речовин.
Бактерії не можуть самостійно синтезувати органічні речовини. Тому вони харчуються готовими речовинами, всмоктуючи їх всією поверхнею тіла. Бактерії, що харчуються готовими органічними залишками мертвих організмів, називаються сапрофітами. Завдяки їх життєдіяльності, відбувається гниття трупів і залишків загиблих рослин. До групи паразитів належать ті бактерії, які поселяються в живому організмі та всмоктують поживні речовини з організму господаря. Такі бактерії можуть викликати інфекційні захворювання людини.
Життєдіяльність кожного виду бактерій здійснюється за певних сприятливих умов навколишнього середовища - оптимальної температури, вологості, наявності поживних речовин. При настанні несприятливих умов бактерія покривається щільною оболонкою і перетворюється в спору. Спори багатьох бактерій здатні витримувати тривале зневоднення, вплив високих і низьких температур, хімічних речовин. Потрапивши в сприятливі умови, спора проростає і трансформується в живу бактерію. Завдяки такому пристосуванню, бактерії зберігають своє існування. Бактерії ростуть і розмножуються з неймовірною швидкістю, тому вони швидко поширюються.
Багато бактерій шкідливі. Вони провокують небезпечні захворювання тварин, людини. Деякі з них можуть викликати псування продуктів. Існує багато корисних бактерій, зокрема, грунтові бактерії, які підвищують родючість грунту, бульбочкові бактерії, що продукують азотовмісні органічні сполуки у симбіотичному зв’язку з вищими рослинами, тощо.
Cимбионты – получают питание от другого организма на взаимовыгодной основе. Например:
• Микориза (грибокорень) – симбиоз гриба и растения. Растение дает грибу глюкозу (которую делает при фотосинтезе), а гриб дает растению воду и минеральные соли.
• Лишайник – симбиоз грибов и водорослей. Водоросли дают грибу глюкозу, а гриб водорослям – соли и воду.
• Клубеньковые бактерии живут в специальных утолщениях (клубеньках) на корнях растений семейства бобовых. Растения дают бактериям глюкозу, а бактерии дают растениям соли азота, которые они получают при фиксации азота воздуха.
Объяснение:
Бактерії є мікроорганізмами, які відносяться до надцарства прокаріотів, найчастіше одноклітинних. Це без'ядерні організми, оскільки їх генетичний апарат міститься в цитоплазмі та не відокремлений у вигляді покритого мембраною клітинного ядра. В даний час відомо приблизно десять тисяч бактерій. Вчені припускають, що існує більше мільйона цих мікроорганізмів. Їх вивченням займається бактеріологія - розділ мікробіології.
Більша частина бактерій - це одноклітинні мікроорганізми розмірами від 0,2 до 10 мкм. Найдрібніші з них називаються нанобактеріями (до 0,05 мкм). Найбільші бактерії - це мікроорганізми з родів Масromonas та Achromatium довжиною близько 100 мкм. Із кишечнику риб виділені бактерії довжиною 600 мкм, а найбільші з бактерій знайдені в океані біля берегів Намібії та Чилі.
Объяснение:
Більшість бактерій мають форму палички. Назва «бактерія» походить від грецького слова «бактеріон», що означає «паличка». Але відомо багато видів, які існують у вигляді спіралей (спірохети, вібріони), вигнутих паличок, кульок (коки), тощо. Знайдено види бактерій, які виглядають як трикутні, сплощені, квадратні, зірчасті клітини. У деяких бактерій є вирости цитоплазми.
Бактерії найчастіше є поодинокими клітинами. Але вони здатні формувати пари, ланцюжки різної довжини, скупчення у вигляді пакетів по 4, 8 і більше клітин (наприклад, сарціни), розетки, мережі. Для кожного виду бактерій характерний свій тип угруповання. У природі існують також багатоклітинні форми, з яких утворюються мікроколонії - трихоми.
Бактерії можуть бути рухомими або нерухомими. Представники першої групи для пересування використовують джгутики або ковзання (ціанобактерії, спірохети). Ці бактерії починають посилено рухатися при впливі хімічних або фізичних подразників.
Внутрішня будова всіх бактерій подібна. Як правило, вони складаються з однієї клітини, покритої зовні тонкою оболонкою, завдяки чому клітина зберігає постійну форму. Усередині клітини міститься протоплазма, відсутнє ядро, і немає хлорофілу. Але присутні включення у вигляді везикул (виростів цитоплазми), рибосоми, вакуолі з запасами поживних речовин.
Бактерії не можуть самостійно синтезувати органічні речовини. Тому вони харчуються готовими речовинами, всмоктуючи їх всією поверхнею тіла. Бактерії, що харчуються готовими органічними залишками мертвих організмів, називаються сапрофітами. Завдяки їх життєдіяльності, відбувається гниття трупів і залишків загиблих рослин. До групи паразитів належать ті бактерії, які поселяються в живому організмі та всмоктують поживні речовини з організму господаря. Такі бактерії можуть викликати інфекційні захворювання людини.
Життєдіяльність кожного виду бактерій здійснюється за певних сприятливих умов навколишнього середовища - оптимальної температури, вологості, наявності поживних речовин. При настанні несприятливих умов бактерія покривається щільною оболонкою і перетворюється в спору. Спори багатьох бактерій здатні витримувати тривале зневоднення, вплив високих і низьких температур, хімічних речовин. Потрапивши в сприятливі умови, спора проростає і трансформується в живу бактерію. Завдяки такому пристосуванню, бактерії зберігають своє існування. Бактерії ростуть і розмножуються з неймовірною швидкістю, тому вони швидко поширюються.
Багато бактерій шкідливі. Вони провокують небезпечні захворювання тварин, людини. Деякі з них можуть викликати псування продуктів. Існує багато корисних бактерій, зокрема, грунтові бактерії, які підвищують родючість грунту, бульбочкові бактерії, що продукують азотовмісні органічні сполуки у симбіотичному зв’язку з вищими рослинами, тощо.