1. Голонасінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорганізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
В листках гінкго багато корисних сполук, які використовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.
Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плутають із пальмами.
Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.
2. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (утворюються пилкові зерна) та жіночі (насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній рослині.
На молодих пагонах розташовані поодинці на верхівках пагонів жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Жіночі шишки мають вісь та луски двох типів: зовнішні луски (покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень) та внутрішні.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають вісь і один тип лусок, з нижнього боку яких розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким, бо він розноситься вітром.
На старших гілках можна побачити зелені минулорічні шишки довжиною кілька сантиметрів, на позаминулорічних гілках є коричневі й сухі шишки.
3. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, щоб вловлювати пилок, пилкові зерна прилипають до крапельки води. Після запилення луски жіночої шишки знову стуляються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. У сосни пилкова трубка росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
4. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.
Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. 3 частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини.
5. Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин особливої тканини ( ендосперму голонасінних) утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюється по два сперми. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка. Пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.
Шишки висихають та набувають коричневого кольору і розкриваються, висипаючи зрілі насінини. У сосни звичайної завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Є голонасінні , у яких запилення, запліднення і достигання насінин можуть відбуватися протягом одного року.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт.
6. Хвойні дерева та кущі мають голкоподібні листки — хвоїнки. Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.
Плесневые грибы образуют характерные налеты, или плесень на поверхности почвы, навоза, растительных остатков, различных продуктов питания — хлеба, вареных овощей, фруктов. к плесневым грибам относятся белая плесень мукор (около 60 видов) и сизые плесени (250 видов). белая плесень мукор почти всегда появляется в виде пушистого налета на влажном хлебе, несколько суток пролежавшем в тепле. его грибница — одна разросшаяся и разветвленная клетка со множеством ядер. она пронизывает хлеб и высасывает из него питательные вещества. на концах нитей грибницы, выходящих на поверхность хлеба, развиваются круглые головки со спорами. созревшие спорангии, лопаясь, разбрасывают огромное количество черных спор. попав в благоприятные условия споры прорастают и образуют новые грибницы мукора. сизую плесень пеницилл — почти всегда можно обнаружить на долго хранившихся варенье, хлебе, фруктах. споры у пеницилла развиваются на выходящих на поверхность концах разветвленных гифов. концевые ниточки, состоящие из шаровидных спор, похожи на кисти. поэтому и гриб по назван кистевиком (пенициллом). грибница, развивающаяся из спор пеницилла, в отличие от мукора многоклеточная. в клетках пеницилла образуется вещество, убивающее многих бактерий. оно защищает эту плесень от заболеваний. это вещество — всем известный пенициллин, людям в лечении воспалений. некоторые виды пеницилла используют в сыроварении.
1. Голонасінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорганізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
В листках гінкго багато корисних сполук, які використовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.
Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плутають із пальмами.
Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.
2. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (утворюються пилкові зерна) та жіночі (насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній рослині.
На молодих пагонах розташовані поодинці на верхівках пагонів жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Жіночі шишки мають вісь та луски двох типів: зовнішні луски (покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень) та внутрішні.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають вісь і один тип лусок, з нижнього боку яких розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким, бо він розноситься вітром.
На старших гілках можна побачити зелені минулорічні шишки довжиною кілька сантиметрів, на позаминулорічних гілках є коричневі й сухі шишки.
3. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, щоб вловлювати пилок, пилкові зерна прилипають до крапельки води. Після запилення луски жіночої шишки знову стуляються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. У сосни пилкова трубка росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
4. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.
Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. 3 частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини.
5. Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин особливої тканини ( ендосперму голонасінних) утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюється по два сперми. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка. Пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.
Шишки висихають та набувають коричневого кольору і розкриваються, висипаючи зрілі насінини. У сосни звичайної завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Є голонасінні , у яких запилення, запліднення і достигання насінин можуть відбуватися протягом одного року.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт.
6. Хвойні дерева та кущі мають голкоподібні листки — хвоїнки. Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.